Людоед пойман - Гарик Сукачёв, Неприкасаемые

Я часто вижу его по утрам когда бреюсь.

Он плюет мне из зеркала прямо в лицо.

И тогда я опасною бритвою режусь,

Чтоб увидеть на нём след кровавых рубцов.

Людоед пойман, людоед пойман,

Людоед пойман, но не пленен.

Людоед пойман, людоед пойман,

Людоед пойман, и я явно не он.

У него те же глаза, и та же улыбка,

У него в левом ухе по отдельной серьге.

Он смолит мой «Житан» и с соседскою Лидкой

Он давно и надежно на короткой ноге.

Людоед пойман, людоед пойман.

Людоед пойман, но не пленен.

Людоед пойман, людоед пойман,

Людоед пойман, и я явно не он.

Это я, а не он, когда жизнь на излете,

Умею крылами Луну подметать.

И несясь сквозь парсеки в таранном полете

Насмерть биться о землю, но снова вставать.

Людоед пойман, людоед пойман,

Людоед пойман, но опять не пленен.

Людоед пойман, людоед пойман,

Людоед пойман, и я явно не он.

Я часто бачу його вранці коли голюся.

Він плює мені з дзеркала прямо в обличчя.

І тоді я небезпечною бритвою ріжусь,

Щоб побачити на ньому слід кривавих рубців.

Людожер спійманий, людожер спійманий,

Людожер спійманий, але не полонений.

Людожер спійманий, людожер спійманий,

Людожер спійманий, і я явно не він.

У нього ті ж очі, і та посмішка,

У нього в лівому вусі по окремій сережці.

Він смолит мій «Житан» і з сусідньою Лідкою

Він давно і надійно на короткій нозі.

Людожер спійманий, людожер спійманий.

Людожер спійманий, але не полонений.

Людожер спійманий, людожер спійманий,

Людожер спійманий, і я явно не він.

Це я, а не він, коли життя на зльоті,

Вмію крилами Місяць підмітати.

І несучись крізь парсеки в таранному польоті

Насмерть битися про землю, але знову вставати.

Людожер спійманий, людожер спійманий,

Людожер спійманий, але знову не полонений.

Людожер спійманий, людожер спійманий,

Людожер спійманий, і я явно не він.