Фрэнк Андервуд - Nekby

Припев:

— Что в основе твоих потребностей?

— Жажда власти!

— Что будешь делать на вершине?

— Цель — не упасть!

Не отыскать того, что управляет людьми.

— Не путай потребности с желанием сожрать мир!

— Что в основе твоих потребностей?

— Жажда власти!

— Что будешь делать на вершине?

— Цель — не упасть!

Не отыскать того, что управляет людьми.

— Не путай потребности с желанием сожрать мир!

В обшарпанной однушке или в коттедже за городом,

В катастрофической бедности или в роскоши смолоду

Растят роботов по правилам и обычаям,

Купают в любви, либо в дерьмо их тычут.

Не имеет значения твой статус социальный,

Проверен будешь на прочность экзаменом ментальным.

Усердные подготовки, чуть стукнуло восемнадцать

Пора показывать навыки драться.

Они выходят.

Маски на лице, горючие смеси в руках,

Темнота в конце, стерты из мозга жалость и страх,

Пена на устах.

Что для них сегодня станет мотивом,

Годы нищеты или вкус аперитива?

Игра в «Царя горы» всегда кончается беспределом.

Свое возьмут отовсюду уверенно и смело,

Область не важна, повсюду клешни буду пущены.

«Я не хочу больше больше быть в числе опущенных».

Припев:

— Что в основе твоих потребностей?

— Жажда власти!

— Что будешь делать на вершине?

— Цель — не упасть!

Не отыскать того, что управляет людьми.

— Не путай потребности с желанием сожрать мир!

— Что в основе твоих потребностей?

— Жажда власти!

— Что будешь делать на вершине?

— Цель — не упасть!

Не отыскать того, что управляет людьми.

— Не путай потребности с желанием сожрать мир!

Чем спровоцирован такой глобальный дефицит?

Будто не слышали вопроса и в воду концы.

Эга стеклянная стена очертит периметр,

Но даже через неё ничего не видим там.

Перед самими собой напрасно бисер мечем.

Лишь замолчав, мы говорим на человечьим.

Взгляды расходятся как жизнь и красивые песни.

Жаль не ценим то, что у нас давно есть.

Банальное желание отделиться от стада,

А то что «стану другим стадом» понимать не надо.

«Я сам себе порядок и закон, пусть не Божий,

Но всякую тварь что помешает уничтожу».

А сверху наблюдает дядя и смеется взахлеб,

Задача выполнена, каждый убьет за свое.

Кусок плоти останется на ноже.

Кто-то изменится?

Вряд ли, можно не надеяться уже.

Припев:

— Что в основе твоих потребностей?

— Жажда власти!

— Что будешь делать на вершине?

— Цель — не упасть!

Не отыскать того, что управляет людьми.

— Не путай потребности с желанием сожрать мир!

— Что в основе твоих потребностей?

— Жажда власти!

— Что будешь делать на вершине?

— Цель — не упасть!

Не отыскать того, что управляет людьми.

— Не путай потребности с желанием сожрать мир!

Приспів:

— Що в основі твоїх потреб?

—Жага влади!

— Що робитимеш на вершині?

- Ціль - не впасти!

Не знайти того, що керує людьми.

— Не плутай потреби з бажанням зжерти світ!

— Що в основі твоїх потреб?

—Жага влади!

— Що робитимеш на вершині?

- Ціль - не впасти!

Не знайти того, що керує людьми.

— Не плутай потреби з бажанням зжерти світ!

В обшарпаній однокімнатній квартирі або в котеджі за містом,

В катастрофічній бідності або в розкоші змолоду

Ростять роботів за правилами та звичаями,

Купають в любові, або в лайно їх тицяють.

Не має значення твій статус соціальний,

Перевірений будеш на міцність іспитом ментальним.

Старанні підготовки, трохи стукнуло вісімнадцять

Час показувати навички битися.

Вони виходять.

Маски на лиці, горючі суміші в руках,

Темрява в кінці, стерті з мозку жалість і страх,

Піна на вустах.

Що для них сьогодні стане мотивом,

Роки злиднів чи смак аперитиву?

Гра в «Царя гори» завжди закінчується свавіллям.

Своє візьмуть звідусіль впевнено і сміливо,

Область не важлива, всюди клешні буду пущені.

«Я не хочу більше більше бути в числі опущених».

Приспів:

— Що в основі твоїх потреб?

—Жага влади!

— Що робитимеш на вершині?

- Ціль - не впасти!

Не знайти того, що керує людьми.

— Не плутай потреби з бажанням зжерти світ!

— Що в основі твоїх потреб?

—Жага влади!

— Що робитимеш на вершині?

- Ціль - не впасти!

Не знайти того, що керує людьми.

— Не плутай потреби з бажанням зжерти світ!

Чим спровоковано такий глобальний дефіцит?

Начебто не чули питання і у воді кінці.

Ега скляна стіна окреслить периметр,

Але навіть через неї нічого не бачимо там.

Перед самим собою марно бісер мечем.

Лише замовкавши, ми говоримо на людським.

Погляди розходяться як життя і гарні пісні.

Шкода не цінуємо те, що у нас давно є.

Банальне бажання відокремитися від стада,

А що «стану іншим стадом» розуміти не треба.

«Я сам собі порядок і закон, нехай не Божий,

Але всяку тварюку що завадить знищу».

А зверху спостерігає дядько і сміється захлинаючись,

Завдання виконано, кожен уб'є за своє.

Шматок плоті залишиться на ножі.

Хто зміниться?

Навряд, можна не сподіватися вже.

Приспів:

— Що в основі твоїх потреб?

—Жага влади!

— Що робитимеш на вершині?

- Ціль - не впасти!

Не знайти того, що керує людьми.

— Не плутай потреби з бажанням зжерти світ!

— Що в основі твоїх потреб?

—Жага влади!

— Що робитимеш на вершині?

- Ціль - не впасти!

Не знайти того, що керує людьми.

— Не плутай потреби з бажанням зжерти світ!