Пляски с медведем - Нейромонах Феофан

Шёл я как-то по лесу,

Шёл по грибы, по ягоды,

Вдруг из кустов неспешно

Выходит медведь косолапый.

Смотрит в очи мне хитро,

Что-то сказать желает.

Тут я смекнул лихо,

Чего-то ему не хватает.

Вроде и сыт мохнатый,

Вроде и кости целы.

Ах вот оно что, бурый,

Понял я в чем дело.

Из-за спины с охотцей

Я достаю балалайку.

Своею рукою ловкой

Давай медведь тебе я драм сыграю.

И тут раз,

Мы с медведем пустились в пляс.

Лихо косолапый казачка плясал,

В очень древлерусскай пот меня вогнал.

После пары суток волю дав ногам,

В глазах его читалось «спасибо, Феофан».

Лих был тот раз,

Когда с медведем пустились в пляс.

Ішов я якось лісом,

Йшов по гриби, по ягоди,

Раптом із кущів неспішно

Виходить ведмідь клишоногий.

Дивиться в очі мені хитро,

Щось сказати хоче.

Тут я змикнув лихо,

Чогось йому не вистачає.

Начебто і сит волохатий,

Начебто і кістки цілі.

Ох воно що, бурий,

Зрозумів я в чому справа.

Через спину з мисливцем

Я дістаю балалайку.

Своєю рукою вправною

Давай ведмідь тобі я драм зіграю.

І тут раз,

Ми з ведмедем пустилися в танець.

Лихо косолапий козачка танцював,

У дуже древлеруській піт мене увігнав.

Після пари діб волю давши ногам,

В очах його читалося «дякую, Феофан».

Лих був того разу,

Коли з ведмедем пустилися в танець.