Асмодеев на кол - Нейромонах Феофан

Озарилось небо ярким светом солнца,

Задрожали огни свечей в оконцах,

Просыпается люд ото доброго сна,

Снова Русь светла, снова Русь сильна.

Только из залитых грязью очагов

Сверкают в лютом злобстве глаза врагов.

Исподтишка за ногу тяпнуть норовят

Девиц прекрассных да могучей силы ребят.

Мы в ладу жить не будем с этим мраком.

Асмодеев на кол!

Быть может светлые в душе они,

В сердцах их теплятся добрые огни,

Мы их накормим медом и борщем,

А тех кто сгнил внутри поглубже в грязь вобьём.

Мы в ладу жить не будем с этим мраком.

Асмодеев на кол!

Осяяло небо яскравим світлом сонця,

Затремтіли вогні свічок у кінцях,

Прокидається народ від доброго сну,

Знову Русь світла, знову Русь сильна.

Тільки із залитих брудом вогнищ

Виблискують у лютому злості очі ворогів.

Нишком за ногу тяпнути норовлять

Дівчат прекрасних та могутньої сили хлопців.

Ми в ладі жити не будемо з цим мороком.

Асмодіїв на кол!

Можливо світлі в душі вони,

В серцях їх тепляться добрі вогні,

Ми их нагодуємо медом і борщем,

А тих хто згнив усередині глибше в бруд вб'ємо.

Ми в ладі жити не будемо з цим мороком.

Асмодіїв на кол!