Camouflage - Nazar, Mark Forster

Wir haben Angst, alleine einzuschlafen

Die einsame Nacht als unser’n Feind zu haben

Der Grund, warum wir nachts eine Verkleidung tragen?

Wir brauchen die Tarnung, um damit frei zu atmen

Haben Angst, unser Gesicht zu verlier’n

Wenn wir uns in die falsche Richtung verirr’n

In dieser Welt ham' keine Fehler mehr Platz

Der Widerstand wird allmählich sehr knapp

Mit 'nem seelischen Knacks, dem alltäglichen Hass

Denkt man dann, man hätte sein Leben verpasst

In schwarze Mäntel umhüllt, um nicht rauszustechen

Doch immer mit dem Drang, endlich auszubrechen

Uns’re Sicht ist versperrt durch 'nen Trauerschleier

Dadurch erkennen wir auf Dauer nur die Außenseiter

Jeder von uns hat 'ne eig’ne Tarnungsart

Und versteckt sich letztlich unter Camouflage

Du machst dich selbst so

Wie du willst

Du kannst bestimm’n

Was deine Farben sind

Das machst du klar

Nur du, ja

Deine Camouflage

Ey

Parallelgesellschaft, Kaufkonsum

Um uns auf Statussymbol’n weiter auszuruh’n

Stechen uns Tattoos, um anders zu sein

Und lächeln fröhlich in unsere Kameras rein

Wir schminken uns für Parties, woll’n den Rest bezirzen

Weil wir ohne uns’ren Schmuck nackt und hässlich wirken

Unser Lachen verfälscht, denn wir hassen die Welt

Unterdrücken Tränen, weil sonst die Maske nicht hält

Präsentieren den andern nur uns’re besten Seiten

Haben Angst, verletzt zu werden, wenn wir Schwächen zeigen

Unser innerstes Ich wird für immer verwischt

Wenn es für unsere Beziehungen ein Hindernis ist

Um nicht aufzufall’n auf dem Paradewaggon

Schwimmt man mit dem Strom, bis die Fassade verkommt

Jeder von uns hat 'ne eig’ne Tarnungsart

Und versteckt sich letztlich hinter Camouflage

Ми боїмося заснути на самоті

Щоб самотня ніч була нашим ворогом

Чому ми носимо маску вночі?

Нам потрібен камуфляж, щоб з ним вільно дихати

Боїмося втратити своє обличчя

Якщо ми заблукали в неправильному напрямку

У цьому світі більше немає місця для помилок

Опір поступово стає дуже жорстким

З душевною тріщиною, повсякденна ненависть

Ви думаєте, що сумували за своїм життям?

Закутались у чорні плащі, щоб не виділялися

Але завжди з бажанням нарешті вирватися

Наш погляд закриває траурна пелена

В результаті ми розпізнаємо аутсайдерів лише в довгостроковій перспективі

У кожного з нас свій спосіб маскування

І зрештою ховається під камуфляж

Ви робите себе таким

Вирішувати вам

Ви можете вирішити

які твої кольори

Ви пояснюєте це

тільки ти, так

твій камуфляж

привіт

Паралельне суспільство, купівля споживання

Продовжувати спиратися на символи статусу

Татуйся, щоб бути іншими

І щасливо посміхайтеся в наші камери

Ми гримуємо вечірки, хочемо зачарувати решту

Тому що без прикрас ми виглядаємо голими і потворними

Наш сміх фальшивий, тому що ми ненавидимо світ

Придушуйте сльози, тому що інакше маска не витримає

Показуйте іншим лише наші найкращі сторони

Боїмося постраждати, якщо покажемо слабкості

Наше внутрішнє Я буде розмитим назавжди

Коли це заважає нашим стосункам

Щоб не привертати уваги на парадний універсал

Ти пливеш за течією, поки не виродиться фасад

У кожного з нас свій спосіб маскування

І зрештою ховається за камуфляжем