Между вчера и завтра - Natry

Сегодня — это всего лишь день между вчера и завтра

Жизнь — это всего лишь печальный кусок дерьма

Которому уже давно пора бы смыться с концами,

Мне нахуй не надо этого говна

Толи голова пуста,

Толи моя жизнь дейвствительно настолько скучна,

А может быть мне пора?

Постоянно эти боли под левыми рёбрами

Наталкивают на мысль что моё место давно среди мёртвых

Соседний дом за моим окном,

я в нём, с блокнотом и карандашом за старым компом

Провожу поиски мотивации для жизни

Может быть опять любвь?

Вообще ниачом…

Бежишь вверх по идущему вниз экскалатору

Ещё и постоянно спотыкаешься на нём

Всё идёт на убль, люди гадают тайны мозга

С его же помощью, эй не лупо ли?

Я словно тонущий, внутри кричу «помогите!»

Но услышать меня опять мешает вода, простите…

Жду пока карма выстрелит мне в темя,

Я понял, убивать время ожиданием — не лучший способ убить время

Сегодня — это всего лишь день между вчера и завтра

Жизнь — это всего лишь печальный кусок дерьма

Которому уже давно пора бы смыться с концами,

Мне нахуй не надо этого говна

Меланхоличной настальгией стихами пишет жизнь

Осенью кидая календарные листы на землю

Прошло 10 лет, странно, я ещё жив

И ничего не изменилось совсем с того времени

Между вчера и завтра по прежнему пустое сегодня,

Я всё в той же квартире с тем же карандашом что и в школе

Кстати представьте, я один из тех кто не видел море,

Но и без его воды в моей жизни хватает соли

Она как Гендербург над Нью-Йорком

Сгорают за минуту все дни, а с ними мои мечты

Как его водород и термит, местный амфетамин, плюс палевное пойло,

Мозг отдал приказ о том что сердце уволено

Пока нас не заперли осталось извениться перед матерью,

Прости, я прилагаю все усилия чтобы жить честно, как ты учила с детства

Всё хорошо, знаешь в этот раз всё хорошо

Сегодня — это всего лишь день между вчера и завтра

Жизнь — это всего лишь печальный кусок дерьма

Которому уже давно пора бы смыться с концами,

Мне нахуй не надо этого говна

Сьогодні — це лише день між учора і завтра

Життя — це лише сумний шматок лайна

Якому вже давно настав час змитися з кінцями,

Мені нахуй не треба цього гівна

Толі голова порожня,

Толі моє життя дійсно настільки нудне,

А може бути мені час?

Постійно ці болі під лівими ребрами

Наштовхують на думку що моє місце давно серед мертвих

Сусідній будинок за моїм вікном,

я в ньому, з блокнотом і олівцем за старим компом

Проводжу пошуки мотивації для життя

Може бути знову кохання?

Взагалі ніачом.

Біжиш вгору по ішламу вниз екскалатору

Ще і постійно спотикаєшся на ньому

Все йде на убль, люди ворожать таємниці мозку

З його ж допомогою, ей не лупо чи?

Я немов тоне, всередині кричу «допоможіть!»

Але почути мене знову заважає вода, вибачте…

Чекаю поки що карма вистрілить мені в темряву,

Я зрозумів, вбивати час очікуванням—не кращий спосіб убити час

Сьогодні — це лише день між учора і завтра

Життя — це лише сумний шматок лайна

Якому вже давно настав час змитися з кінцями,

Мені нахуй не треба цього гівна

Меланхолійною настальгією віршами пише життя

Восени кидаючи календарні листи на землю

Пройшло 10 років, дивно, я ще живий

І нічого не змінилося зовсім з того часу

Між учора і завтра, як і раніше, порожнє сьогодні,

Я все в тій же квартирі з тим олівцем що і в школі

До речі уявіть, я один з тих хто не бачив море,

Але і без його води в моєму житті вистачає солі

Вона як Гендербург над Нью-Йорком

Згоряють за хвилину всі дні, а з ними мої мрії

Як його водень і терміт, місцевий амфетамін, плюс палеве пійло,

Мозок наказав про те, що серце звільнено

Поки нас не  замкнули залишилося вибачитися перед матір'ю,

Вибач, я докладаю всіх зусиль, щоб жити чесно, як ти вчила з дитинства

Все добре, знаєш цього разу все добре

Сьогодні — це лише день між учора і завтра

Життя — це лише сумний шматок лайна

Якому вже давно настав час змитися з кінцями,

Мені нахуй не треба цього гівна