CL - Natry

Я едким хлором

В твоём сердце останусь

Делая больно изнутри,

Но я не могу уйти…

Безразличие

Брошено под ноги!

Порваны нити надежд,

Теперь мне всё равно!

Это не больно

Это не подыхать

Любовью под кольями.

Я далеко не герой.

Я вряд ли мог бы Позволить себе тебя,

Как в мыльных фильмах —

Только наиграно-злая

Ирония боли

В глубине сна я спокоен,

Пытаясь стирать

В пепел воспоминания.

Агония противоречий

Рождает любовь,

Любовь всегда

рождает противоречия.

Замкнутая линия

С названием «Боль».

Спасение — брошенное

Под ноги безразличие

Если дать тебе всё,

Что у тебя останется?

Цели это и есть жизнь

Третьего не дано!

Немой порох в лицо

Это мой четвертый вариант

Есть или нет безразличие

Теперь всё равно…

Надежда, прости,

Но не у тебя, не у меня

Уже давно нету сил

И от этого очень страшно.

Я болен отчаяньем,

Меланхолией и тоской

И самое страшное,

Что безразличие моё лекарство.

Стой!

Едким хлором в твоей душе

Я останусь.

Мечтая всегда быть с тобой.

Наша маленькая осень

И всё что значит любовь

Это замкнутая линия

С название «боль»

И я в глазах…

И осень в глазах пустотой режет сердце.

Прости.

Мне не нужно уже

Видеть крики.

Надежды нет!

Яїдким хлором

У твоєму серці залишусь

Роблячи боляче зсередини,

Але я не можу піти...

байдужість

Кинуто під ноги!

Порвані нитки надій,

Тепер мені все одно!

Це не боляче

Це не подихати

Кохання під кілками.

Я далеко не герой.

Я вряд ли міг би Дозволити собі тебе,

Як у мильних фільмах —

Тільки награно-зла

Іронія болю

У глибині сну я спокійний,

Намагаючись прати

У попіл спогади.

Агонія протиріч

Народжує кохання,

Кохання завжди

народжує протиріччя.

Замкнена лінія

З назвою «Біль».

Порятунок — кинуте

Під ноги байдужість

Якщо дати тобі все,

Що в тебе залишиться?

Цілі це і є життя

Третього не дано!

Німий порох у обличчя

Це мій четвертий варіант

Є чи ні байдужість

Тепер все одно…

Надія, вибач,

Але не у тебе, не у мене

Вже давно нема сил

І від цього дуже страшно.

Я хворий на розпач,

Меланхолією та тугою

І найстрашніше,

Що байдужість мої ліки.

Стій!

Їдким хлором у твоїй душі

Я залишусь.

Мрія завжди бути з тобою.

Наша маленька осінь

І все що означає кохання

Це замкнена лінія

З назва «біль»

І я в очах…

І осінь у очах порожнечею ріже серце.

Пробач.

Мені не потрібно вже

Бачити крики.

Надії нема!