Доля правды - Natry

Черная nokia

Экран вынесен нах*й!

Хочется что-то писать,

Но сильнее хочется плакать.

С каждым годом…

Мне становится всё сложнее

Писать эти тексты…

Прочная вера кончилась.

А из близких в меня

Никто никогда и не верил.

Никого не еб*т

Этот п*здатый биток,

Что я сегодня сделал.

Пробки, метро, дверь

Офиса белая, деньги…

В это вам хочется верить?

Хе… грустно.

Такие как вы элита,

А такие как я, вечный,

Вечный жизненный мусор!

Грустно для вас…

Грустно не для меня,

Мою грусть хранит в себе

Моя черная nokia,

Пожизненно одинокий,

Хороших людей тоже

Могут не любить Боги,

Тем более таких как я…

Я сам ненавижу себя

В этом может и есть

Доля правды, но, правда

Не берет в долю тебя.

Весь мир, ты,

Черная nokia,

Моя семья, многие,

Многие и я…

Я сам не верю в себя

В этом может и есть

Доля правды, но, правда

Не берет в долю тебя…

Ненавижу опаздывать,

Но люблю отчитывать опоздавших,

В классах младших

Мне привили пунктуальность,

Но не жизнерадостность.

И если Гуф мутный,

То я коричневый и Забродивший до неприличия,

И везде лишний…

Везде и всегда лишний.

Ты никогда не заметишь

Такого как я на улице,

Но возможно мои слова

Заставят тебя задуматься:

Этого ли ты хочешь?

Это ли для тебя?

Точно не от хорошей жизни

В этом может и есть

Доля правды, но, правда

Берет в долю только искренних.

Я часто думаю…

О своих похоронах,

О том, что скажут обо мне

И насколько они будут искренне…

Примерно вот так выглядят

Мои трезвые мысли

Именно поэтому

Я постоянно убитый вдрызг

Я боюсь правды.

Я боюсь себя.

Поэтому в долю правду

Постоянно не беру я.

Версия для печати

Чорна nokia

Екран винесений нах*й!

Хочеться щось писати,

Але сильніше хочеться плакати.

З кожним роком…

Мені стає все складніше

Писати ці тексти.

Міцна віра скінчилася.

А з близьких в мене

Ніхто ніколи і не вірив.

Нікого не еб*т

Цей п*здатий биток,

Що я сьогодні зробив.

Пробки, метро, ​​двері

Офісу біла, гроші.

У це вам хочеться вірити?

Хе… сумно.

Такі як ви еліта,

А такі як я, вічний,

Вічне життєве сміття!

Сумно для вас.

Сумно не для мене,

Мій сум зберігає в собі

Моя чорна nokia,

Довічно самотній,

Гарних людей теж

Можуть не любити Боги,

Тим більше, таких як я…

Я сам ненавиджу себе

У цьому може і є

Частка правди, але, правда

Не бере в частку тебе.

Весь світ, ти,

Чорна nokia,

Моя сім'я, багато хто,

Багато хто і я…

Я сам не вірю в себе

У цьому може і є

Частка правди, але, правда

Не бере в частку тебе...

Ненавиджу спізнюватися,

Але люблю звітувати запізнілих,

У класах молодших

Мені прищепили пунктуальність,

Але не життєрадісність.

І якщо Гуф каламутний,

То я коричневий і Забродив до непристойності,

І скрізь зайвий…

Скрізь і завжди зайвий.

Ти ніколи не помітиш

Такого як я на вулиці,

Але можливо мої слова

Змусять тебе замислитися:

Цього ти хочеш?

Це для тебе?

Точно не від доброго життя

У цьому може і є

Частка правди, але, правда

Бере в долю лише щирих.

Я часто думаю…

Про свій похорон,

Про те, що скажуть про мене

І наскільки вони будуть щиро...

Приблизно так виглядають

Мої тверезі думки

Саме тому

Я постійно вбитий вщент

Я боюся правди.

Я боюся себе.

Тому в долю правду

Постійно не беру я.

Версія для друку