Spinning Wheel - Nana Mouskouri

Mellow the moonlight to shine is beginning

Close by the window young Eileen is spinning

Bent o’er the fire her grand grandmother sitting

Is crooning and moaning and drowsily knitting

Merrily cheerily noisily whirring

Swings the wheel spins the wheel while the foot’s stirring

Sprightly and lightly and merrily ringing

Sounds the sweet voice of the young maiden singing

Eileen, a chara, I hear someone tapping

'Tis the ivy dear mother against the glass flapping

Eileen, I surely hear somebody sighing

'Tis the sound mother dear of the autumn winds dying

There’s a form at the casement, the form of her true love

And he whispers with face bent, I’m waiting for you love

Get up on the stool, through the lattice step lightly

And we’ll rove in the grove while the moon’s shining brightly

Merrily cheerily noisily whirring

Swings the wheel spins the wheel while the foot’s stirring

Sprightly and lightly and merrily ringing

Sounds the sweet voice of the young maiden singing

The maid shakes her head, on her lips lays her fingers

Steals up from the seat, longs to go and yet lingers

A frightened glance turns to her drowsy grandmother

Puts one foot on the stool spins the wheel with the other

Lazily, easily, swings now the wheel round

Slowly and lowly is heard now the reel’s sound

Noiseless and light to the lattice above her

The maid steps, then leaps to the arms of her lover

Slower and slower, and slower the wheel swings

Lower and lower, and lower the reel rings

There the reel and the wheel stop their spinning and moving

The grove the young lovers by moonlight are roving

Розпочинайте місячне світло, щоб сяяти

Біля вікна крутиться молода Ейлін

Нагнувшись над багаттям, сидить бабуся

Напікає, стогне і сонно в’яже

Весело весело шумно дзижчання

Розмахування колеса крутить колесо, а нога рухається

Жваво, легко і весело дзвонить

Звучить милий голос, який співає молода дівчина

Айлін, чара, я чую, як хтось стукає

'Це плющ рідна мати на тлі склянки хлопає

Ейлін, я напевно чую, як хтось зітхає

«Це звучна матуся, дорога осінніх вітрів, що вмирають

У двері є форма, форма її справжнього кохання

І він шепоче з викривленим обличчям: я чекаю на тебе, кохана

Злегка встаньте на табуретку через ґратчасту сходинку

І ми будемо блукати в гаю, поки яскраво світить місяць

Весело весело шумно дзижчання

Розмахування колеса крутить колесо, а нога рухається

Жваво, легко і весело дзвонить

Звучить милий голос, який співає молода дівчина

Покоївка хитає головою, на губах кладе пальці

Підхоплюється з місця, прагне поїхати і все ж затримується

Переляканий погляд звертається на її сонну бабусю

Став однією ногою на табуретку, іншою крутить колесо

Ліниво, легко, крутить тепер колесо

Тепер повільно й тихо чути звук барабана

Безшумна й легка до ґрат над нею

Покоївка крокує, а потім стрибає на руки до коханого

Повільніше і повільніше, і повільніше коливається колесо

Опускайте і опускайте кільця котушки

Тут котушка і колесо припиняють обертатися і рухатися

У гаю блукають молоді закохані при місячному світлі