Miserere Mei - Myriads

Like the falling star on the firmament

I view the vast horizon

Planets drift by in the nebula

Grand movements paralyze me My reflection seem to be endless

Embellished thoughts of limitless

starlight gather

The outer rim of sanity

Path of destiny

Proud forest rises towards the sky,

in awe I stand silent

Green path of life amalgamates

With my own belief

Follow me further through

This flight of chaos

In misery and pain I am,

I wander through this cherished path

In despair I am pitiful,

haunted by a brooding doubt

Please assuage this agony

and wash away my misery,

into great oceans and grand seas

where the source of life began

Melting into the universe

being part of the cosmos

The starless night embraces me My thoughts are bewildered

Am I misplaced here in this world,

alone in my grief?

Procreate life and let it grow

in outlandish landscapes

Feeling subordinated,

outshined by earth

Miserere mei Deus

Secundum magnam

misericordiam tuam

et secundum multitudinem

miserationum tuarum

dele iniquitatem meam

Anguish in me, kills me, relieves me I weaken now compared to nature

I am nothing, please bear with me Upon this fertile planet

I stand in broad daylight

I am caressed gently by a sun which

enlightens my mind

It never perceived my shadow

nor my grief and my sorrow

I am merging into the fire

Cosmic unity

Am I infused by the earth?

Did the world have a birth?

Life filled by fertility

in an astral unity

Elements perpetually,

circling eternally

Affliction in me, helps me, relieves me Like the falling star on the firmament

I am the great horizon

Planets drift by in the nebula

Grand movements encapsulate me The universe seems to be endless

Як падаюча зірка на небосхилі

Я бачу величезний горизонт

Планети дрейфують у туманності

Грандіозні рухи паралізують мене Моє відображення здається безкінечним

Прикрашені думки про безмежність

зоряне світло збираються

Зовнішній край розсудності

Шлях долі

Гордий ліс здіймається до неба,

в страху я мовчу

Зелений шлях життєвих об’єднань

З моїм власним переконанням

Слідуйте за мною далі

Цей політ хаосу

Я в біді й болі,

Я блукаю цим заповітним шляхом

У відчаї я жалюю,

переслідує гнучкі сумніви

Будь ласка, вгамуйте цю агонію

і змий моє нещастя,

у великі океани та великі моря

де почалося джерело життя

Танення у Всесвіті

бути частиною космосу

Беззоря ніч обіймає мене Мої думки спантеличені

Чи я не на місці, у цьому світі,

самотній у моєму горі?

Продовжуйте життя і дайте йому рости

у дивовижних ландшафтах

Відчуття підлеглості,

затьмарені землею

Miserere mei Deus

Secundum magnam

misericordiam tuam

et secundum multitudinem

miserationum tuarum

dele iniquitate meam

Страда в мені, вбиває мене, полегшує мене, я слабшу зараз у порівнянні з природою

Я  ніщо, будь ласка, терпіть мене На цій родючій планеті

Я стою серед білого дня

Мене ніжно пестить сонце, яке

просвітлює мій розум

Воно ніколи не сприймало мою тінь

ні мій горя та мою печаль

Я зливаюся з вогнем

Космічна єдність

Мене наповнює земля?

Чи народився світ?

Життя, наповнене родючістю

в астральній єдності

Елементи вічно,

вічно кружляти

Страда в мені, допомагає мені, полегшує мене, як падаюча зірка на небосхилі

Я — великий горизонт

Планети дрейфують у туманності

Грандіозні рухи інкапсулюють мене Здається, Всесвіт безкінечний