Insondables - Mylène Farmer

Plus rien n’enchante le monde

Insondables sont les flots

Et là contemple les ombres

Il lui dit à demi-mot

Qu’il l’aime et qu’il l’adore

Qu’il l’aime

Mais le chaos du corps

A ses raisons, a ses remords

Et le ciel est sans nuage

Et les jours semblent longs

A perdu son point d’ancrage

Il rentre dans sa maison

Il l’aime, il l’adore

Il l’aime encore

Plus rien n’enchante le monde

Insondables sont les vents

Et là contemple les ombres

Un silence assourdissant

Il l’aime et il l’adore

Il l’aime

Mais le chaos du corps

A ses raisons, a ses remords

Et le ciel est sans nuage

Et les jours sembles longs

Perdu le cœur d’une femme

Et la mort porte son nom

Il l’aime et il l’adore

Il l’aime

Il saignera encore

Jusqu'à sa mort

Sa mort, sa mort, sa mort

Sa mort, sa mort…

Mylene Farmer —

Більше ніщо не зачаровує світ

Незбагненні хвилі

А там споглядай тіні

Він говорить їй півслова

Що він її любить і обожнює

що він її любить

Але хаос тіла

На його причини, на його каяття

І небо безхмарне

І дні здаються довгими

Втратила якір

Він повертається до свого дому

Він її любить, він її обожнює

Він досі її любить

Більше ніщо не зачаровує світ

Неосяжні вітри

А там споглядай тіні

Глусна тиша

Він її любить і обожнює

Він любить це

Але хаос тіла

На його причини, на його каяття

І небо безхмарне

І дні здаються довгими

Втратила жіноче серце

І смерть носить його ім’я

Він її любить і обожнює

Він любить це

Він знову буде кровоточити

До його смерті

Його смерть, його смерть, його смерть

Його смерть, його смерть...

Мілен Фармер -