Born blöd - muff potter.

Auf die Mauern meines Bunkers

Grinst die Sonne fies und grau

Frau Holle fällt aus all ihren Wolken

Weil der Schornstein raucht und raucht

Er raucht und raucht und raucht und raucht

Und kotzt sich mal so richtig aus

Und mit Verlaub ich glaub ich mach das auch

All die großen Kinder streiten

Über Sinn und Zweck der Nacht

Mit Stadtführungen durch Nassau

Haben sie schon den Tag verbracht

Sie kommen gut klar, sie kommen gut klar

Sie kommen gut klar, ach ja, ach ja

Es wird schon alles bleiben wie’s nie war

«Inmitten des Chaos träumt er von Kargheit, von Reinheit, von den wirbelnden

Welten dunkler Sterne, jenseits dieser beengten kleinen Welt, wo Entfernungen

in Lichtjahren gemessen und Galaxien zu nichts werden»

Wütende Motoren im Rückwärtsgang

Was haben wir alles nicht getan?

Sämtliche Traumschiffe versenkt

Fachmännisch wird die Angst ertränkt

Und klar geht’s weiter bis zum Schluss

Man weiß, was man tun und lassen muss

Und dann die Fragen nach dem Sinn:

Wo kommen wir her?

Wo können wir hin?

Was wär' die Dunkelheit ohne Licht?

Was wär' mein Spiegelbild ohne mich?

Ist das was gerade in mir wächst

Ein echtes Gefühl oder nur ein Reflex?

Ist das hier was man Leben nennt?

(Wann stürzt das alles endlich ein?)

Oder nur die Gegend, die man kennt?

(Wann kann ich aufhören so zu schreien?)

Wann stürzt das alles endlich ein?

Wann stürzt das alles endlich ein?

Wann stürzt das alles endlich ein?

На стінах мого бункера

Сонце грішно і сіро посміхається

Фрау Холле падає з усіх своїх хмар

Бо комин димить та димить

Він курить і курить, курить і курить

І справді кидає

І, з усією повагою, я думаю, що я теж це зроблю

Усі великі діти б’ються

Про сенс і призначення ночі

З екскурсіями містом по Нассау

Ви вже провели день?

Вони чудово ладнають, чудово ладнають

Вони чудово ладнають, о так, о так

Все залишиться як ніколи не було

«Серед хаосу він мріє про рідкість, про чистоту, про вир

Світи темних зірок, поза цим тісним світом, де далечінь

вимірюється світловими роками, і галактики стають нічим»

Сердиті двигуни заднім ходом

Що ми не зробили?

Усі кораблі мрій потонули

Страх майстерно топлять

І, звичайно, так триває до кінця

Ви знаєте, що робити, а чого не робити

А потім питання про значення:

Звідки ми?

куди ми можемо піти

Що була б темрява без світла?

Яким би було моє відображення без мене?

Це те, що зараз росте всередині мене

Справжнє відчуття чи просто рефлекс?

Це те, що ти називаєш життям?

(Коли це все вийде?)

Або тільки місцевість, яку ви знаєте?

(коли я зможу перестати так кричати?)

Коли це все впаде?

Коли це все впаде?

Коли це все впаде?