Superstite - Mr.Rain, Osso

Questo è l’anno 3049

Il mondo è un palcoscenico e il cuore è la mia sala prove

Le parole sono armi, già

Io combatto per me stesso, non per uno spettatore

Ormai ci ho fatto l’abitudine

Crescendo sono diventato forte, non sento nemmeno i lividi

Come un fiore che è cresciuto sull’orlo di un precipizio

Ho imparato a convivere con le vertigini

Ho perso tempo per gli altri sacrificando me

Loro non mi avranno mai come Banksy

Nella vita non importa quanta strada fai

Contano solo le orme che lasci

Io continuerò a combattere per ciò che è mio

Chi non conosce il mio passato no non può parlare

Mi dispiace non ho smesso di sbagliare

Ho soltanto imparato a farlo senza fartelo notare

Non ho mai smesso di combattere

Come un fiore nel deserto solo e fragile

E non è stato così facile

Sono un superstite

You know

That I’m alive

That I’m alive

I’m just like a soldier

With fear on my shoulder

Along on my way

I’m just trying to say

Dicono che il tempo cura le ferite

Ma poi i ricordi uccidono

Ti diranno che il motivo che ci unisce

È lo stesso tra quelli che ci dividono

Voglio una macchina del tempo per rivivere tutto com’era

Ogni singolo momento di una vita intera

Se desideri qualcosa fino in fondo

Combatti per ogni sogno

Perché prima o poi si avvera

Stop, ops

Sono rimasto da solo

Questo è un pianeta che non è la terra

Dove puoi fare tutto quello che hai in testa

E la fine sarà un punto di partenza

Non ho mai smesso di combattere

Come un fiore nel deserto solo e fragile

E non è stato così facile

Sono un superstite

I’m trying fight for myself, baby

'Cause I grew up by myself, baby

'Cause I’m just like a soldier

With fear on my shoulder

Along on my way

I’m just trying to say

That I’m alive

That I’m alive

I’m just like a soldier

With fear on my shoulder

Along on my way

I’m just trying to say

Hey hey

Це 3049 рік

Світ — це сцена, а серце — моя репетиційна кімната

Слова вже зброя

Я борюся за себе, а не за глядача

Я вже звик до цього

Виріс я зміцнів, навіть синців не відчуваю

Як квітка, що виросла на краю урвища

Я навчився жити з запамороченням

Я витрачав час для інших, жертвуючи собою

Вони ніколи не будуть мати мене, як Бенксі

У житті не має значення, як далеко ти зайдеш

Мають значення лише ті сліди, які ви залишаєте

Я продовжу боротися за те, що моє

Той, хто не знає мого минулого, не може говорити

Мені шкода, що я не перестав робити помилки

Я щойно навчився це робити, не повідомляючи вам

Я ніколи не переставав битися

Як самотня й тендітна квітка пустелі

І це було не так просто

Я живий

Ти знаєш

Що я живий

Що я живий

Я просто як солдат

Зі страхом на плечі

По дорозі

Я просто намагаюся сказати

Кажуть, час лікує рани

Але потім спогади вбивають

Вони скажуть вам причину, яка нас об’єднує

Так само і серед тих, хто нас розділяє

Я хочу, щоб машина часу пережила все, як було

Кожну мить життя

Якщо ви хочете чогось до кінця

Боріться за кожну мрію

Бо рано чи пізно це збувається

Стоп, ой

Я залишився сам

Це планета, яка не є землею

Де ви можете зробити все, що вам заманеться

І кінець буде відправною точкою

Я ніколи не переставав битися

Як самотня й тендітна квітка пустелі

І це було не так просто

Я живий

Я намагаюся боротися за себе, дитино

Бо я виріс сама, дитино

Бо я просто як солдат

Зі страхом на плечі

По дорозі

Я просто намагаюся сказати

Що я живий

Що я живий

Я просто як солдат

Зі страхом на плечі

По дорозі

Я просто намагаюся сказати

Гей, гей