80 Millionen - Motrip

Strophe 1

Da wo ich herkomm, brennen zehntausend Kerzen

Denn die Skyline hat Feuer gefang'

Wir alle tragen die Sehnsucht im Herzen

Und träum' schon so lang davon neu anzufang'

Verbrannte Erde im Regen, wir blühen nicht

Unser Blick in die Sterne vertieft

Von der Heimat blieb nicht mehr viel übrig

Wir zogen los, als die Ferne uns rief

Hook

So weit gekommen und so viel gesehen

So viel passiert, das wir nicht verstehen

Berge erklomm', um hier heut zu stehen

Meere durchschwomm, um Krieg zu entgehen

Grenzen passiert, marschiert unter Tränen

Doch ich fand hier meine Identität

Alles verloren, in der Nacht als wir flohen

Und mich dann hier gefunden, als einer von 80 Millionen

Strophe 2

Wir ließen uns tragen vom Wind

Liefen los, ohne zu fragen wohin

Fragten nicht nach den Gefahren

Denn in dieser Lage zu bleiben ergab keinen Sinn

So kamen wir her und die Jahre vergingen

Ich denk an vergangene Tage und bin

Meinen Nachbarn von damals so unendlich dankbar, weil sie uns mit offenen Armen

empfing'

Wacklige Schritte, ich war noch ein Kind

Angefangen mit Buchstabieren und lesen, ließ Worte auf Deutsch und Arabisch

verschwimmen

Und lernte die Sprachen dann fließend zu reden

Wir suchten und fanden erst hier unser’n Segen

In unser’m Land herrschte Krieg und deswegen

Hat Papa dem Tod in die Augen geblickt und uns somit ermöglicht in Frieden zu

leben

Das Schicksal nahm mich an die Hand

Und ließ mich am Ende die Reise verkraften

Heute leb ich in 'nem sicheren Land

Und denke an die, die es leider nicht schafften

Nicht alle finden ein neues Zuhause, wenn sie ihre Heimat verlassen

Der Glauben an bessere Zeiten, lässt mich diese Zeilen verfassen

Hook

Bridge

Wenn wir uns da draußen begegnen

Dann leuchten wir auf wie Kometen

Wenn wir uns da draußen begegnen

Dann leuchten wir, leuchten wir

Hook

строфа 1

Звідки я родом, десять тисяч свічок горить

Бо загорівся горизонт

Усі ми несемо тугу в своїх серцях

І я так довго мріяв про новий початок

Обпалена земля під дощем, ми не цвітемо

Наш погляд поглибив у зірки

Від дому залишилося небагато

Ми вирушили в дорогу, коли нас покликала відстань

гачок

Зайшов так далеко і побачив так багато

Так багато відбувається, що ми не розуміємо

Піднялися на гори, щоб стояти тут сьогодні

перепливли моря, щоб уникнути війни

Пройшли кордони, пройшли в сльозах

Але я знайшов свою особистість тут

Всі втратили ту ніч, коли ми втекли

А потім знайшов мене тут, як одного з 80 мільйонів

строфа 2

Даємо вітру нас нести

Пішов, не питаючи куди

Не питав про небезпеку

Тому що залишатися на цій посаді не було сенсу

Ось так ми сюди потрапили і роки йшли

Я думаю про минулі дні, і я є

Я так безмежно вдячний своїм сусідам з того часу, бо вони зустріли нас з розпростертими обіймами

отримав'

Хісткі кроки, я був ще дитиною

Починаючи з правопису та читання, нехай слова німецькою та арабською мовами

розмиття

А потім навчився вільно говорити мовами

Ми шукали і тільки тут знайшли своє благословення

У нашій країні була війна і тому

Тато подивився смерті в очі і таким чином дозволив нам піти спокійно

життя

Доля взяла мене за руку

І дозвольте мені врешті витримати подорож

Сьогодні я живу в безпечній країні

І подумайте про тих, кому, на жаль, не вдалося

Не всі знаходять новий дім, покидаючи батьківщину

Віра в кращі часи змушує мене писати ці рядки

гачок

міст

Коли зустрінемось там

Тоді ми загоряємося, як комети

Коли зустрінемось там

Тоді ми сяємо, ми сяємо

гачок