Imparerai da me - Mostro, lowlow

Qua passano le ore, giorni senza colore

Certe sensazioni trapassano il cuore (Brah)

Figlio di un dio minore, rimango io il migliore

In una prigione d’odio a separarmi dalle altre persone

Ecco cosa succede a chi spreca la vita

In qualcosa che ti uccide e ti cambia da dentro

Per ritrovarmi alla fine della partita

Chiuso nel cesso di un bar più depresso di una rockstar fallita

Voglio il mio nome più in alto scritto nel cielo

Sopra il sole e le nuvole, seguo la scia di un aereo

Ancora provo a dare un senso a questo vuoto

E affogo in un mare di pare, solo sta merda ci può salvare a noi

Nati sbagliati, poeti maledetti coi sogni stretti

Reietti, disadattati

Sopravvissuti a sti giorni malati

Senza appassire come i fiori sulle tombe dei soldati

E non è né per i soldi né per la fama né per le groupie

Nè, per chi mi acclama, porca puttana dammi due minuti

L’amore nelle rime, l’odio nei contenuti

Siamo il futuro, voi stronzi siete fottuti

Ho capito che il dolore è personale ma

Tanto fa male uguale quindi che male ti fa in fondo?

Non ho un secondo, fanculo a chi arriva secondo

La vita fa troppo schifo per non provare a cambiare il mondo (Amen)

M S

Tu non l’hai mai saputo

Realmente com'è andata

Quanto dolore ho provato a nascondere sempre

Dietro ad ogni risata

Avrai da camminare perché

SesSbagliando si impara

Imparerai a sbagliare da me

Non ho trofei sugli scaffali

Ma è la fottuta prova che i migliori sono sempre i meno bravi

(sempre)

Ripenso a quei bastardi

Mi sarei preso una pallottola per loro

E furono loro i primi a spararmi

Questi ancora non hanno capito la differenza

Fra il mio rap triste ed il loro che mette tristezza

Credo che ogni uomo abbia una propria bibbia dentro

Ma non vede mai la luce, come chi è dentro a rebibbia

E adesso sono fiero davvero di ogni strada che ho preso

Ogni percorso intrapreso

Ogni stronzo che ho steso

Dal millenovecento — novantadue (Vai)

Siamo partiti in due, per finire in cento

Dalla parte di ogni stronzo che resisterà

Perché sta merda finché sono vivo esisterà

Cazzo guardami, posso fare solo questo

Non puoi cambiarmi troia, perché io sono questo (Io)

Ho capito che il dolore è personale

Ma fra di noi condividiamo il fatto di stare male

Comunque vada dammi il cinque, siamo sulla stessa strada

Sotto una pioggia di sassi, intifada

Ось минають години, безбарвні дні

Певні відчуття пронизують серце (Брах)

Син меншого бога, я залишаюся найкращим

У в'язниці ненависті відокремити себе від інших людей

Так буває з тими, хто марнує своє життя

У те, що вбиває вас і змінює вас зсередини

Щоб опинитися в кінці гри

Замкнений у туалеті бару, більш депресивний, ніж рок-зірка-невдаха

Я хочу, щоб моє ім'я було написано вище в небі

Понад сонцем і хмарами я йду по сліду літака

Я все ще намагаюся зрозуміти цю порожнечу

І я тону в морі, здається, тільки це лайно може нас врятувати

Кривонароджені, прокляті поети з тісними мріями

Покинуті, невідповідні

Пережив ці дні хвороби

Не зів’янувши, як квіти на солдатських могилах

І це не заради грошей, чи слави, чи поклонниць

І для тих, хто підбадьорює мене, дайте мені дві хвилини

Любов у римах, ненависть у змісті

Ми майбутнє, ви, мудаки, облажалися

Я розумів, що біль особистий, але

Це так само боляче, тож якої шкоди це все-таки завдає тобі?

У мене немає другого, біса, хто другий

Життя занадто погане, щоб не намагатися змінити світ (Амінь)

РС

Ти ніколи не знав

Справді, як це було

Скільки болю я завжди намагався приховати

За кожним сміхом

Вам доведеться йти пішки, тому що

Якщо ти помиляєшся, ти вчишся

У мене ти навчишся помилятися

У мене немає трофеїв на полицях

Але це доказ того, що найкращі завжди найменш хороші

(завжди)

Я згадую тих виродків

Я б за них прийняв кулю

І вони мене першими застрелили

Вони досі не зрозуміли різниці

Між моїм сумним репом і їхнім сумом

Я вважаю, що в кожної людини є своя біблія

Але він ніколи не бачить світла, як будь-хто, хто перебуває всередині ребібії

І зараз я справді пишаюся кожним пройденим шляхом

Кожен пройдений шлях

Кожен мудак, якого я нокаутував

З 1992 (Іти)

Стартували за дві, закінчили за сотню

На боці кожного мудака, який буде чинити опір

Чому лайно буде існувати, поки я живий

Бля, подивися на мене, я можу тільки це

Ти не можеш змінити мене, сука, тому що я такий (Я)

Я розумію, що біль особистий

Але ми поділяємо те, що нам погано

Що б не сталося, дайте мені п'ять, ми на одній дорозі

Під зливою каміння, інтифада