Un chimico - Morgan

Un corpo fra i tanti a dar fosforo all’aria

Per bivacchi di fuochi che dicono fatui

Che non lasciano cenere, non sciolgon la brina

Da chimico un giorno avevo il potere

Di sposar gli elementi e farli reagire

Ma gli uomini mai mi riuscì di capire

Perché si combinassero attraverso l’amore

Affidando ad un gioco la gioia e il dolore

Guardate il sorriso, guardate il colore

Come giocan sul viso di chi cerca l’amore:

Ma lo stesso sorriso lo stesso colore

Dove sono sul viso di chi ha avuto l’amore

Dove sono sul viso di chi ha avuto l’amore

E' strano andarsene senza soffrire

Senza un volto di donna da dover ricordare

Ma è forse diverso il vostro morire

Voi che uscite all’amore e che cedete all’aprile

Cosa c'è di diverso nel vostro morire

Primavera non bussa lei entra sicura

Come il fumo lei penetra in ogni fessura

Ha le labbra di carne i capelli di grano

Che paura, che voglia che ti prenda per mano

Che paura, che voglia che ti porti lontano

Ma guardate l’idrogeno tacere nel mare

Guardate l’ossigeno al suo fianco dormire:

Soltanto una legge che io riesco a capire

Ha potuto sposarli senza farli scoppiare

Soltanto una legge che io riesco a capire

Fui chimico e, no, non mi volli sposare

Non sapevo con chi nè chi avrei generato:

Son morto in un esperimento sbagliato

Proprio come gli idioti che muoion d’amore

E qualcuno dirà che c'è un modo migliore

(Grazie ad Alfonso per questo testo)

Одне тіло серед багатьох, щоб давати фосфор у повітря

Для бівуаків вогнищ, які кажуть безглуздими

Які не залишають попелу, не тануть морозу

Як хімік одного разу я мав силу

Щоб об’єднати елементи і змусити їх реагувати

Але чоловікам так і не вдалося мене зрозуміти

Тому що вони поєдналися через любов

Довірити грі радість і біль

Подивіться на посмішку, подивіться на колір

Як вони грають на обличчі тих, хто шукає кохання:

Але та ж усмішка, той самий колір

Де вони на обличчі тих, хто мав любов

Де вони на обличчі тих, хто мав любов

Дивно йти без страждань

Без жіночого обличчя, щоб запам’ятати

Але, можливо, ваша смерть – інша

Ви, хто виходить любити і хто поступається в квітні

Чим відрізняється твоя смерть

Весна не стукає, вона благополучно входить

Як дим, вона пронизує кожну щілину

Її губи — м’ясо, а волосся — пшеничне

Який страх, що він хоче, щоб я взяв тебе за руку

Який страх, яке бажання забрати тебе далеко

Але подивіться, як водень мовчить у морі

Подивіться на кисень біля його спить:

Просто закон, який я можу зрозуміти

Він зміг одружитися з ними, не підірвавши їх

Просто закон, який я можу зрозуміти

Я був хіміком і, ні, не хотів виходити заміж

Я не знав з ким і ким буду генерувати:

Я загинув під час неправильного експерименту

Так само, як ідіоти, які вмирають від кохання

А хтось скаже, що є кращий шлях

(Дякую Альфонсо за цей текст)