Звезда - Монгол Шуудан

От темноты до света

Просто тревожный шаг

Песня моя пропета

И в сердце моем не так

А я попрошу у неба

Мне бы облегчить путь,

Но мне не видать просвета

И небо не обмануть

Звезда поет мне песни без конца

Звезда дотронется рукой творца

Звезда пошлет ко мне верхом гонца

Гонец подарит мне коня

Свой плащ и вот средь бела дня

Он нас с тобой рассудит

И пыль покроет весь простор

И наш беспечный разговор

О том что было, о том что будет

Но час роковой назначен

И счастье уйдет из рук

Небо дает мне сдачи

Небо ни враг ни друг

А оно смеется впрочем

Мне-то что жизнь твоя

Небо опять захочет

Чтобы рабом стал я

Від темряви до світла

Просто тривожний крок

Пісня моя проспівана

І в серце моєму не так

А я попрошу у неба

Мені би полегшити шлях,

Але мені не бачити просвіту

І небо не обдурити

Зірка співає мені пісні без кінця

Зірка торкнеться рукою творця

Зірка пошле до мене верхом гінця

Гонець подарує мені коня

Свій плащ і ось серед білого дня

Він нас із тобою розсудить

І пил покриє весь простір

І наша безтурботна розмова

Про те, що було, про те, що буде

Але годину фатальний призначено

І щастя піде з рук

Небо дає мені здачі

Небо ні ворог ні друг

А воно сміється втім

Мені що життя твоє

Небо знову захоче

Щоб рабом став я