Разговор Со Смертью - Монгол Шуудан

Вольная степь навсегда озарилась кровавым костром.

Чудится наверняка, что не кончится это добром.

Лавы наскок и с лязгом глухим уже сшиблись тела.

Яркая вспышка внезапно выбила враз из седла.

Слушай, старуха, оставь моё тело.

Ну дай мне пожить хоть чуть-чуть.

Дай дотянутся до стремени недруга

Я отплачу.

Делай потом все что хочешь

Сожги мою душу во тьме.

Рви на клочки или просто отдай на разрыв сатане.

Знаю, что любишь плясать на трупах.

Знаю, что любишь трусливых, глупых.

И избегаешь, кто ищет встречи

Что б посмотреть в твои глаза.

Знаю, сильна твоя попытка

Что б оборвать мне жизни нитку.

Но я вот попался в цепкие лапы

Мне остается только сказать:

«Прошу немного подожди!»

Ну что ты все бродишь кругами

И нехотя машешь косой?

Нужна мне всего то минута.

Неторопись.

Постой.

Я утащу за собой в преисподню вон этих двоих.

И это не месть, а всего лишь война.

И может лучше для них.

Вот, наконец то, мы встретились.

Долго ходила за мной.

Верши ритуал же свой, старая ведьма,

Я теперь твой.

Ползи же ко мне через мертвое поле.

Я тебя жду.

Все пляшешь и сеешь

Впустую то смерть, то людскую вражду.

Знаю, что любишь плясать на трупах.

Знаю, что любишь трусливых, глупых.

И избегаешь, кто ищет встречи.

Что б посмотреть в твои глаза.

Знаю, сильна твоя попытка

Что б оборвать мне жизни нитку.

Но я вот попался в цепкие лапы

Мне остается только сказать:

«Прошу немного подожди!»

Вільний степ назавжди осяявся кривавим багаттям.

Здається, напевно, що не скінчиться це добром.

Лави наскок і з брязкотом глухим уже збилися тіла.

Яскравий спалах раптово вибив з сідла.

Слухай, стара, залиш моє тіло.

Ну дай мені пожити хоч трохи.

Дай дістануться до стремена недруга

Я відплачу.

Роби потім все, що хочеш

Спали мою душу у темряві.

Рви на клапки або просто віддай на розрив сатані.

Знаю, що любиш танцювати на трупах.

Знаю, що любиш боягузливих, дурних.

І уникаєш, хто шукає зустрічі

Щоб подивитися в твої очі.

Знаю, сильна твоя спроба

Щоб обірвати мені життя нитку.

Але я ось трапився в чіпкі лапи

Мені залишається лише сказати:

«Прошу трохи почекай!»

Ну що ти все тиняєшся колами

І нехотя махаєш косою?

Потрібна мені всього то хвилини.

Не поспішай.

Стривай.

Я потягну за собою в пекло вон цих двох.

І це не помста, а всього лише війна.

І може краще для них.

Ось, нарешті, ми зустрілися.

Довго ходила за мною.

Верши ритуал же свій, стара відьма,

Я тепер твій.

Повзи ж до мене через мертве поле.

Я тебе чекаю.

Все танцюєш і сієш

Марно то смерть, то людську ворожнечу.

Знаю, що любиш танцювати на трупах.

Знаю, що любиш боягузливих, дурних.

І уникаєш, хто шукає зустрічі.

Щоб подивитися в твої очі.

Знаю, сильна твоя спроба

Щоб обірвати мені життя нитку.

Але я ось трапився в чіпкі лапи

Мені залишається лише сказати:

«Прошу трохи почекай!»