Расстрел - Монгол Шуудан

Меня повели, как разбойника к стенке

И пуля сорвалася, гильзой звеня

И вот перед смертью в толпе я заметил

Как ангел так грустно смотрел на меня

Мне осталось лишь вздохнуть, наверное, я сплю,

А солнце скачет бликом у бурмистра на пенсне

Сейчас меня убьют на мысли себя ловлю

И кажется что это сниться мне в кошмарном сне

Толпа кричит: «Стреляй!!!»

— «Ну, вот что за дела?

За Вас я воевал — не благодарные мои»

«Ну ладно уж — кончай…» Рука уж поднялась

И вижу вдалеке на помощь скачут мне свои.

Пуля мне ударит прямо в сердце

На спине напишет кровью мой портрет

Ангел растворит передо мною дверцу

Не понятно мне, где здесь белый свет?

Перед смертью так дрожат колени

Нет прощенья, и пощады не проси

За идею враз тебя поставят к стенке

Будь готов себя ты в жертву принести

Да я много убивал, но это была цель,

А как иначе либо ты а, либо он тебя

И вроде не страдал когда под мой прицел

Случайно попадали революций не любя

Бурмистра голова скатилась на траву,

Но поздно уж приказ и приговор был приведен

И бесполезно Вам нагайками толпу

И все это случилось одним ясным светлым днем

Мене повели, як розбійника до стіни

І куля зірвалася, гільзою ланки

І ось перед смертю в натовпі я помітив

Як ангел так сумно дивився на мене

Мені залишилося лише зітхнути, напевно, я сплю,

А сонце скаче відблиску у бурмістра на пенсне

Зараз мене вб'ють на думки себе ловлю

І здається, що це снитися мені в кошмарному сні

Натовп кричить: "Стріляй!!!"

— «Ну, ось що за справи?

За вас я воював — не вдячні мої»

«Ну, добре вже— кончай…» Рука вже піднялася

І бачу вдалині на допомогу скачуть мені свої.

Куля мені вдарить прямо в серце

На спині напише кров'ю мій портрет

Ангел розчинить переді мною дверцята

Незрозуміло мені, де тут біле світло?

Перед смертю так тремтять коліна

Немає прощення, і пощади не проси

За ідею враз тебе поставлять до стіни

Будь готовий себе ти в жертву принести

Так я много вбивав, але це була мета,

А як інакше або ти а, або він тебе

І начебто не страдав коли під мій приціл

Випадково потрапляли революцій не люблячи

Бурмістра голова скотилася на траву,

Але пізно вже наказ і вирок був наведений

І даремно Вам нагайками натовп

І все це сталося одним ясним світлим днем