Тамада - Монгол Шуудан

Я сижу на свадьбе, вижу я невесту.

Женят моего дружка, твердят все: «Наконец-то».

Грустно от чего-то, помню я о прошлом,

Как шатались мы, как били в школе мы окошки…

Ох, и мудак — тамада!

Совсем его накрыло

Несет такую чушь,

И бью ему я в рыло…

Кто-то крикнул: «Горько!», а кто-то бьет бокалы,

А я свидетелю очки засунул в два кармана,

Плюнул в торт я смачно и послал невесту,

Говорю: «Пойдем домой, Андрюха, здесь мне тесно».

Ох, и мудак — тамада!

Совсем его накрыло

Несет такую чушь,

И бью ему я в рыло…

Дал со всей я силы пендаль баянисту,

Вылил хань на лысину известному артисту.

Вот как я за друга так раволновался,

Опрокинул стол, разбил витрину и съебался…

Да ох, и мудак — тамада!

Совсем его накрыло

Несет такую чушь,

И бью ему я в рыло…

Ох, и мудак — тамада!

Ох, и мудак — тамада!

Ох, и мудак — тамада!

Ох, и мудак — тамада!

She loves you!

E-e-e-h!

She loves you!

E-e-e-h!

Я сиджу на весіллі, бачу я наречену.

Одружують мого друга, твердять все: «Нарешті».

Сумно від чогось, пам'ятаю я про минуле,

Як хиталися ми, як били в школі ми віконця ...

Ох, і мудак — тамада!

Зовсім його накрило

Несе таку нісенітницю,

І б'ю йому я рило...

Хтось крикнув: «Гірко!», а хтось б'є келихи,

А я свідку окуляри засунув у дві кишені,

Плюнув у торт я смачно і послав наречену,

Кажу: «Ходімо додому, Андрюха, тут мені тісно».

Ох, і мудак — тамада!

Зовсім його накрило

Несе таку нісенітницю,

І б'ю йому я рило...

Дав із всеї я сили пендаль баяністу,

Вилив хань на лисину відомому артисту.

Ось як я за друга так збентежився,

Перекинув стіл, розбив вітрину і з'їбався.

Так ох, і мудак — тамада!

Зовсім його накрило

Несе таку нісенітницю,

І б'ю йому я рило...

Ох, і мудак — тамада!

Ох, і мудак — тамада!

Ох, і мудак — тамада!

Ох, і мудак — тамада!

She loves you!

E-e-e-h!

She loves you!

E-e-e-h!