Песня про песню - Монгол Шуудан

Этой песни нет конца и края

И стая летящих к верху птиц

Будет мне указывать мгновенья

И мненья любимых мною лиц

Мне залезут эти лица в душу

И я с растерзанной судьбой

Буду песню хранить, как тонкую нить

Которая повяжет лишь меня

Отслужи, сказала жизнь мне, отпущу

Твои грехи, останешься со мной

Будешь против в пламени сожгу

Я твои песни и стихи, не оставлю ни одной

В первой строчке пишется про повесть

Как совесть погибла от огня

Как сгорело на огне том счастье

Как страсти покинули меня

Лижет пламя хворост наслаждений

И мне, прибитому к кресту

Остается лишь ждать и песне внимать

Которая укажет мне конец

Отслужи, сказала жизнь мне, отпущу

Твои грехи, останешься со мной

Будешь против в пламени сожгу

Я твои песни и стихи, не оставлю ни одной

Дальше там поется про разлуку

И скуку, которой в общем нет

Скуки, значит и тоски не будет,

А будет звон золотых монет

Золотом нырнет да и утонет

Душа, мечта и стая птиц

Загадаю судьбу и монету ловлю

Которая летит ребром в ладонь

Отслужи, сказала жизнь мне, отпущу

Твои грехи, останешься со мной

Будешь против в пламени сожгу

Я твои песни и стихи, не оставлю ни одной

Цієї пісні немає кінця і краю

І зграя птахів, що летять до верху птахів

Вказуватиме мені миті

І думки улюблених мною осіб

Мені залізуть ці особи в душу

І я з розтерзаною долею

Буду пісню зберігати, як тонку нитку

Яка пов'яже лише мене

Відслужи, сказала життя мені, відпущу

Твої гріхи, залишишся зі мною

Будеш проти в полум'я спалю

Я твої пісні і вірші, не залишу жодної

У першому рядку пишеться про повість

Як совість загинула від вогню

Як згоріло на вогні тому щастя

Як пристрасті покинули мене

Ліже полум'я хмиз насолод

І мені, прибитому до хреста

Залишається лише чекати і пісні слухати

Яка вкаже мені кінець

Відслужи, сказала життя мені, відпущу

Твої гріхи, залишишся зі мною

Будеш проти в полум'я спалю

Я твої пісні і вірші, не залишу жодної

Далі там співається про розлуку

І нудьгу, якої загалом немає

Нудьги, значить, і туги не буде,

А буде дзвін золотих монет

Золотом пірне та й потоне

Душа, мрія та зграя птахів

Загадаю долю і монету ловлю

Яка летить рубом у долоню

Відслужи, сказала життя мені, відпущу

Твої гріхи, залишишся зі мною

Будеш проти в полум'я спалю

Я твої пісні і вірші, не залишу жодної