Лёд - Монеточка

Неспроста ещё под Новый год все вокруг

Собирают кредит на путёвки

Кто не вырвал горящий билетик на юг

Тот остался в столичной духовке

И, шмыгнув из квартир в духоту СВЧ

Растеклась по бульварам толпа москвичей

Пропиталась дыханьем моторным

Перегрелась и пахнет попкорном

Здесь широкий размах, исторический дух (исторический дух)

Здесь гудит антураж президентства

Ощущение кучки скукоженных мух

В липкой ленте ларьков деревенских

И, когда вечереет в рекламном аду

Я одна по остывшим ремонтам иду

Я иду танцевать и кичиться

Хоронить свои корни в столице

Но мне снится холодный уральский хребет

Позвонки коркой снега объяты

И хрустит снежный плед, и бульоном согрет

Мой вернувшийся из лесу папа

И, забыв о Москве, я на санках вперёд

В ледяной голове ни проблем, ни забот

Только крепок ли лёд?

Только крепок ли, крепок ли лёд?

Неспроста нынче кофе мешают со льдом

И мужчины не зря безбороды

Грозового бы ливня над пыльным кольцом

Да поглубже бы луж в переходах

То призывы с витрин, мельтешение огней

Всё сияет кому-то, но только не мне

А я путаюсь в улицах злачных

А я делаюсь полупрозрачной

Всё иссохнет, скукожится в едких парах

Замолчат восклицания рекламы

И тогда я услышу, как в древних горах

Шевелит мой хребет позвонками

Он всегда меня ждал, он туда меня звал

Где по осени мамы идут на вокзал

Там, где дочек в Москву провожают

Там, где я никому не чужая

И, забыв о Москве, я на санках вперёд

В ледяной голове ни проблем, ни забот

Только крепок ли лёд?

Только крепок ли, крепок ли лёд?

Недарма ще під Новий рік все навколо

Збирають кредит на путівки

Хто не вирвав квиток, що горить, на південь

Той залишився у столичній духовці

І, шмигнувши з квартир у задуху НВЧ

Розтікся бульварами натовп москвичів

Просочилася диханням моторним

Перегрілася і пахне попкорном

Тут широкий розмах, історичний дух.

Тут гуде антураж президентства

Відчуття купки скупчених мух

У липкій стрічці скриньок сільських

І, коли вечоріє в рекламному пеклі

Я одна по остиглих ремонтах іду

Я йду танцювати та хизуватися

Ховати своє коріння в столиці

Але мені сниться холодний уральський хребет

Хребці кіркою снігу охоплені

І хрумтить сніговий плед, і бульйоном зігрітий

Мій тато, що повернувся з лісу

І, забувши про Москву, я на санчатах вперед

У крижаній голові ні проблем, ні турбот

Тільки міцний чи лід?

Тільки міцний, чи міцний лід?

Недарма нині кава заважають із льодом

І чоловіки не дарма безбороди

Грозової б зливи над курним кільцем

Та глибше б калюж у переходах

То заклики з вітрин, миготіння вогнів

Все сяє комусь, але тільки не мені

А я плутаюся у вулицях злачних

А я роблюсь напівпрозорою

Все висохне, скукожиться в їдких парах

Замовчать вигуки реклами

І тоді я почую, як у давніх горах

Ворушить мій хребет хребцями

Він завжди на мене чекав, він туди мене кликав

Де восени мами йдуть на вокзал

Там, де доньок до Москви проводжають

Там, де я нікому не чужа

І, забувши про Москву, я на санчатах вперед

У крижаній голові ні проблем, ні турбот

Тільки міцний чи лід?

Тільки міцний, чи міцний лід?