Troppo lontano - Mondo Marcio

Quando vorresti arrivarci e non accetti la resa

Ci sei quasi, ma proprio all’ultimo perdi la presa

Volevamo una casa in cielo, purtroppo è a Milano

E guardi le stelle da terra e gridi è troppo lontano

Quando continui a provarci perchè ce la vuoi fare

Ma tutti intorno a te ti dicono di rinunciare

Guardo le stelle da terra, da sotto le chiamo

So che nessuno risponderà, è troppo lontano

Quando a mala pena parli e cammini per la città

Portandoti dietro i tuoi fantasmi

Questa società non ha tempo di contemplarci

È una giungla piena di animali tristi e stanchi

E più cerchi di evitare ed incrociare gli sguardi

Più bevi e torni la notte tardi

Gridi a questo mondo «siete un branco di bastardi»

E i tuoi migliori amici sono Jack Daniel’s e Mister Bacardi

E parti ne accendi una e voli con la testa

A un uomo se gli togli i suoi sogni cosa gli resta

Ho sentito di gente sopravvissuta acqua e chiacchiere

Di un Frà morto perché non aveva niente per cui combattere

So che sei come me, vuoi andartene

I tuoi non ti capiscono e gli amici ti tradiscono, sbattitene

O quanto meno provaci, anche se è cosi dura

Puntare da una vita alla luna, e essere ancora qui

Cresciuto in mezzo ai cartelloni e al pattume

E' da quando sono nato che perdo piume

Ormai ho le ali spoglie, ho messo un bel «no» sulle mie voglie

Con una N maiuscola perché sembra che Dio dorme

Puoi pregare quanto vuoi, sbaglio enorme

Puoi metterti sulle rotaie mentre il treno corre

Ma forse siamo tutti qua per un motivo

Forse uno spermino ha solo scelto l’ovulo giusto al bivio

Guardo su e non mi decido

Rappavo perché odiavo studiare e ho finito per scrivere un libro

Sarei imputabile per omicidio, per tutti i sogni che ho ucciso

Dato che lo Stato non dà sussidio

Se hai 16 anni e spacci per comprarti un vestito

E a 26 ti guardi indietro e ti chiedi dove sei finito

Cerco la mia strada come Carlito

Ma ormai le nocche sanguinano

Per quanto ho bussato in paradiso

Siamo granchi in un barile, siamo macchioline

Sulla camicia di Dio e se la sta per pulire

Siamo qua per soffrire, a volte sembra cosi

Se da quando nasciamo iniziamo a morire

E forse questa è la versione più scura

Oltre a questa Frà non ne conosco una

Ho acceso cosi tanti fuochi alla luna

Che sembro uno Shamano

E ho amato Brooklyn, ma casa mia resta Milano

Resta città del fumo con tutti i suoi controsensi

Abbastanza troie e fumo da farti perdere i sensi

E sui miei sensi non so di sicuro persi Frà

Alcuni per una Pupa, altri per un carico da Bogotà

Mi sento solo qua, davvero solo Frà

Dicono la vita è un film, la mia è un Colossal

Vivo a pane e rimpianto, non mangio nient’altro

E provo a sbattere le ali, ma non lascio l’asfalto

Коли б ви хотіли туди потрапити і не погоджуйтеся на здачу

Ви майже на місці, але в самому кінці ви втрачаєте хватку

Ми хотіли будинок на небі, на жаль, він знаходиться в Мілані

А ти дивишся на зірки з землі і кричиш, що це занадто далеко

Коли ти продовжуєш намагатися, тому що хочеш це зробити

Але всі навколо говорять тобі здатися

На зорі з землі дивлюся, знизу їх кличу

Я знаю, що ніхто не відповість, це занадто далеко

Коли ти ледве розмовляєш і гуляєш містом

Взявши з собою привидів

Це суспільство не має часу на нас споглядати

Це джунглі, повні сумних і втомлених тварин

І тим більше ви намагаєтеся уникати і зустрічатися поглядами

Чим більше ви п’єте і повертаєтеся пізно ввечері

Ти кричиш цьому світу "ви зграя ублюдків"

А твої найкращі друзі — Джек Деніелс і Містер Бакарді

А ти йди, запали і лети з головою

Якщо забрати у чоловіка його мрії, те, що від нього залишиться

Я чув про людей, які вижили у воді й розмовляють

Про брата, який загинув, бо йому не було за що воювати

Я знаю, що ти схожий на мене, ти хочеш піти

Твої батьки тебе не розуміють, а друзі зраджують, байдуже

Або принаймні спробуйте, навіть якщо це так важко

Ціліться все життя на Місяць і залишайтеся тут

Виріс серед рекламних щитів і сміття

Я втрачаю пір’я з самого народження

Зараз у мене оголені крила, я поставив гарне «ні» своїм бажанням

З великої N, бо здається, що Бог спить

Ви можете молитися скільки завгодно, велика помилка

Ви можете вийти на рейки, поки їде поїзд

Але, можливо, ми всі тут з якоїсь причини

Можливо, сперматозоїд щойно вибрав потрібну яйцеклітину на перехресті

Я дивлюся вгору і не вирішую

Я зґвалтував, бо ненавидів навчання, і в підсумку написав книгу

Я відповідав би за вбивство, за всі мрії, які я вбив

Оскільки держава не дає субсидії

Якщо тобі 16 і ти торгуєшся, щоб купити собі сукню

А в 26 ти озираєшся назад і дивуєшся, де ти

Шукаю свого шляху, як Карліто

Але тепер кістки пальців кровоточать

Скільки я стукав у небо

Ми — краби в бочці, ми — цяточки

На божій сорочці і він збирається її почистити

Ми тут, щоб страждати, іноді так здається

Якщо від народження ми починаємо вмирати

І, можливо, це темніша версія

Крім цього, Фра, я не знаю жодного

Я розпалив стільки вогнів на Місяці

Що я схожий на шамана

І я любив Бруклін, але моїм домом залишається Мілан

Він залишається містом диму з усіма його суперечностями

Досить шлюх і диму, щоб нокаутувати вас

І я не знаю напевно про свої почуття, я втратив Фра

Деякі для лялечки, інші для відправлення з Боготи

Я почуваюся тут самотнім, справді самотнім Фра

Кажуть, життя – це кіно, моє – Колосальне

Живу на хліб і шкодую, більше нічого не їм

І я намагаюся махнути крилами, але не відходжу від асфальту