Non so volare - Mondo Marcio

Verso uno:

Faccia a terra e ali spezzate, ali rotte e strappate, abbattuto

da tutto un mondo di lotte armate, un’altra

tra le tante vite sotterrate e addormentate in questo

lungo sogno di una notte di mezz’estate, uomo

non so volare ma devo provarci qua cerco

angeli ma vedo solo marci e non posso starci

tutti i miei sforzi di uscire e di riuscire

in un contesto ostile, ma non mi riescono a capire sono

solo, tra fallimenti e corse all’oro

e vai al lavoro e intanto sogni il volo, dimmi se

tutto andato come pensavi te o se

non piangi perch non hai pi№ neanche le lacrime, la vita non

facile?

uomo la vita uccide, puoi leggerlo

negli occhi di un marcio anche quando ride, scritto

sul braccio nello spazio tra le ferite e incide una

pelle che sta tra smanie omicide e uomini dinamite,

ora io posso continuare a cercare di illudermi

che non sia soltanto un tirare a trovare degli utili

ma fa male, ormai mi conosco, qua a

terra il mio posto, uomo un marcio non sa volare

rito:

ma ti giuro che una volta ci sono stato in alto

troppo lontano per poterci tornare, c’era

un marcio che mi sembrava un angelo bianco

al mio fianco e mi stava accanto tra le stelle e il mare

guardavo il mondo girare senza nessun rimpianto

c’era soltanto nuova terra da coltivare

un solo popolo una sola anima e nient’altro

e uomo sapevo di sognare, un marcio non sa volare

verso due:

e ogni giorno fa pi№ male, credimi

oggi cavalco un animale senza redini, tra pensare

a mangiare e poi pagare i debiti, ma gente fatemi

volare oppure uccidetemi, non tenetemi

cos¬, tra sp e nero, giro fumato per

la mia citt e mi sento straniero, uomo portami

via da qua, non siamo vivi qua, siamo

cattivi perch siamo in cattivit, mi sveglio

depresso e odio me stesso, mi guardo

allo specchio e odio il fottuto riflesso, perch cresco

senza una famiglia da amare, ho solo bisogno

di gridare quanto mi manca qualcuno da abbracciare

posso sognare di modelle e interviste

con la mia faccia sopra tutte le riviste, andiamo

cos' che cerchi?

un pezzo di paradiso?

anche per mezzo

paradiso non avresti i cancelli aperti, un marcio non sa volare

rito:

ma ti giuro che una volta ci sono stato in alto

troppo lontano per poterci tornare, c’era

un marcio che mi sembrava un angelo bianco

al mio fianco e mi stava accanto tra le stelle e il mare

guardavo il mondo girare senza nessun rimpianto

c’era soltanto nuova terra da coltivare

un solo popolo una sola anima e nient’altro

e uomo sapevo di sognare, un marcio non sa volare

verso tre:

e ancora

mi sento figlio di un popolo che da poco

e so che sceglie la terra perch pi№ comodo, uomo

la razza umana come al solito pazza e puttana

la gente ammazza e cambia faccia per la grana, sette su sette

ogni settimana non la scordi, ormai lo sappiamo

non ci alziamo per il peso dei soldi

questi ingordi che non siamo altro, con tanto di quell’afghano

nei corpi che ci fottiamo i ricordi, e tu ancora

sopporti, da pazzi uomo avere scazzi

da alienarsi e ritrovarsi solo, ma fr si sa chi sono

e allora cazzi loro, vedrai i falsi gi№ a

terra a guardarsi mentre ti alzi in volo

se c' un premio non ha intarsi d’oro, solo riuscire a

amare davvero e poi nient’altro, ora sto a guardare

un posto pi№ in alto dove andare, continuo a

provare anche se tutti mi dicono che un marcio non sa volare

rito:

ma ti giuro che una volta ci sono stato in alto

troppo lontano per poterci tornare, c’era

un marcio che mi sembrava un angelo bianco

al mio fianco e mi stava accanto tra le stelle e il mare

guardavo il mondo girare senza nessun rimpianto

c’era soltanto nuova terra da coltivare

un solo popolo una sola anima e nient’altro

e uomo sapevo di sognare, un marcio non sa volare

До одного:

Обличчя на землі і зламані крила, поламані й розірвані крила, збиті

з цілого світу збройної боротьби, інш

серед багатьох життів, похованих і сплячих у цьому

довгий сон про літню ніч, чоловіче

Я не можу літати, але я повинен спробувати, я намагаюся

ангели, але я бачу тільки гниле і не можу там залишатися

всі мої зусилля, щоб вийти і досягти успіху

у ворожому контексті, але вони не розуміють мене

на самоті, між невдачами та золотою лихоманкою

а ти йдеш на роботу і тим часом мрієш літати, скажи, якщо

все пішло так, як ти думав

ти не плачеш, тому що в тебе більше немає навіть сліз, життя ні

легко?

людину життя вбиває, ви можете прочитати це

в очах гнилого, навіть коли він сміється, написано

на руці в просторі між ранами і надрізати a

шкіра, що стоїть між вбивчими потягами та динамітними людьми,

тепер я можу продовжувати намагатися обманювати себе

що це не просто тяга до пошуку прибутку

але мені боляче, тепер я знаю себе, ось а

землю моє місце, гнила людина не може літати

обряд:

але клянусь тобі, що колись я був там

занадто далеко, щоб повернутися назад, воно було там

гнилий чоловік, який здавався мені білим ангелом

біля мене і стояв біля мене між зірками і морем

Я дивився, як світ проходить, не шкодуючи

була лише нова земля для обробки

один народ, одна душа і більше нічого

і чоловік, якого я знав, що мені сниться, гнила людина не може літати

вірш другий:

і з кожним днем ​​болить все більше, повір мені

сьогодні я їжджу на тварині без поводь, між роздумами

їсти, а потім віддавати борги, але люди роблять мене

лети або вбий мене, не тримай мене

так, між сп і чорним, копчений їздити за

моє місто і я почуваюся чужими, візьми мене

далеко звідси, ми тут не живі, ми є

погано, бо ми в полоні, я прокидаюся

пригнічений і ненавиджу себе, дивлюся на себе

в дзеркалі, і я ненавиджу це бісане відображення, тому що я виростаю

без сім'ї, щоб любити, мені просто потрібно

кричати, як я сумую за кимось обійняти

Я можу мріяти про моделей та інтерв’ю

з моїм обличчям поверх усіх журналів, ходімо

що ти шукаєш?

шматочок раю?

також за допомогою

раю б тобі не відчинили ворота, гнилий не вміє літати

обряд:

але клянусь тобі, що колись я був там

занадто далеко, щоб повернутися назад, воно було там

гнилий чоловік, який здавався мені білим ангелом

біля мене і стояв біля мене між зірками і морем

Я дивився, як світ проходить, не шкодуючи

була лише нова земля для обробки

один народ, одна душа і більше нічого

і чоловік, якого я знав, що мені сниться, гнила людина не може літати

вірш третій:

це все ще

Я відчуваю, що я син народу, який нещодавно

і я знаю, що він вибирає землю, бо так зручніше, чоловіче

людська раса як завжди божевільна і повія

люди вбивають і змінюють обличчя за гроші, сім із семи

щотижня ти не забуваєш про це, ми вже знаємо

ми не стоїмо на вагу грошей

ці ненажери, що ми ніщо інше, в комплекті з тим афганцем

в тілах, які ми трахали спогади, а ти ще

ведмідь, божевільний мати бунт

бути відчуженим і знайденим на самоті, але ти знаєш, хто я

а потім нахуй їх, ти вже побачиш підробки

землі дивитися на тебе, поки ти злітаєш

якщо є приз, він не має золотих інкрустацій, просто досягайте успіху

по-справжньому любити, а потім нічого, тепер я дивлюся

куди йти вище, я продовжую йти

спробуй, навіть якщо мені всі кажуть, що гнила людина не може літати

обряд:

але клянусь тобі, що колись я був там

занадто далеко, щоб повернутися назад, воно було там

гнилий чоловік, який здавався мені білим ангелом

біля мене і стояв біля мене між зірками і морем

Я дивився, як світ проходить, не шкодуючи

була лише нова земля для обробки

один народ, одна душа і більше нічого

і чоловік, якого я знав, що мені сниться, гнила людина не може літати