Per I Morti Di Reggio Emilia - Modena City Ramblers

Compagno cittadino, fratello partigiano

Teniamoci per mano in questi giorni tristi:

Di nuovo a Reggio Emilia, di nuovo là in Sicilia

Son morti dei compagni per mano dei fascisti

Di nuovo, come un tempo, sopra l’Italia intera

Fischia il vento e urla la bufera

A diciannove anni è morto Ovidio Franchi

Per quelli che son stanchi o sono ancora incerti

Lauro Farioli è morto per riparare al torto

Di chi si è già scordato di Duccio Galimberti

Son morti sui vent’anni, per il nostro domani:

Son morti come vecchi partigiani

Marino Serri è morto, è morto Afro Tondelli

Ma gli occhi dei fratelli si son tenuti asciutti

Compagni, sia ben chiaro che questo sangue amaro

Versato a Reggio Emilia, è sangue di noi tutti

Sangue del nostro sangue, nervi di nostri nervi

Come fu quello di fratelli Cervi

Il solo vero amico che abbiamo al fianco adesso

È sempre quello stesso che fu con noi in montagna

Ed il nemico attuale è sempre e ancora eguale

A quel che combattemmo sui nostri monti e in Spagna

Uguale è la canzone che abbiamo da cantare:

Scarpe rotte eppur bisogna andare

Compagno Ovidio Franchi, compagno Afro Tondelli

E voi, Marino Serri, Reverberi e Farioli

Dovremo tutti quanti aver, d’ora in avanti

Voialtri al nostro fianco, per non sentirci soli

Morti di Reggio Emilia, uscite dalla fossa

Fuori a cantar con noi Bandiera rossa!

Fuori a cantar con noi Bandiera rossa!

Товариш громадянин, брат партизан

Візьмемося за руки в ці сумні дні:

Повернувшись в Реджо-Емілію, на Сицилію

Від рук фашистів загинули товариші

Знову, як і в минулому, по всій Італії

Вітер свистить, а буря кричить

Овідіо Франкі помер у дев’ятнадцять

Для тих, хто втомився або ще не впевнений

Лауро Фаріолі помер, щоб виправити зло

Хто вже забув про Дуччо Галімберті

Вони померли у двадцять, заради нашого завтра:

Загинули, як старі партизани

Маріно Серрі мертвий, Афро Тонделлі мертвий

Але очі братів залишалися сухими

Товариші, хай буде ясно, що це гірка кров

Пролита в Реджо-Емілія, це кров усіх нас

Кров нашої крові, нерви наших нервів

Як і у братів Черві

Єдиний справжній друг, який зараз є поруч

Це завжди той самий, що був з нами в горах

А нинішній ворог завжди і все той же

Про те, що ми воювали на наших горах та в Іспанії

Таку ж пісню ми маємо заспівати:

Розбиті черевики і все ж треба йти

Товариш Овідіо Франкі, товариш Афро Тонделлі

А ти, Маріно Серрі, Ревербері та Фаріолі

Відтепер ми всі повинні мати

Ви інші поруч з нами, щоб не відчувати себе самотніми

Мертвий Реджо Емілія, вийди з ями

З нами співайте Червоний прапор!

З нами співайте Червоний прапор!