Molière - Mireille Mathieu

Le fils du tapissier s’appelle Jean-Baptiste et il a décidéde devenir artiste

Au lieu d'être patron de quelques apprentis il sera simplement valet de comédie

Avec quelques copains commence l’aventure et tant pis si les planches les

tréteaux sont durs

On a le ventre vide et on a le c?"ur plein c’est toujours comme ça qu’on

devient comédien

Il a choisi son nom de guerre Molière

Mais ça peut coûter cher de faire des pirouettes ça mène quelques fois àla

prison pour dettes

Il en sort il s’enfuit direction le midi c’est la vie de tourner tragédies

comédies

Un jour entre deux scènes il se met àécrire et voilàqu'on le joue ils se

mettent àrire

Quand le rideau se lève un soir sur l'étourdi le public est heureux le public

applaudi

Et ils le saluent jusqu'àterre Molière

C’est alors que monsieur frère du roi s’en mêle et revoilàParis comme la vie

est belle

Alceste et Harpagon Scapin et ses amis ont la faveur des grands et l’amour des

petits

Si du côtéjardin on respire la gloire on a du côtécour les peines et les

déboires

Car il y a Tartuffe Armande est trop jolie cette mauvaise toux qui réveille la

nuit

Et ce malade imaginaire Molière

Un soir de février on a mis en cachette en terre non bénie la pauvre marionnette

Mais Alceste est montévers les cintres étoilés?

oùd'être comédien on est la

liberté

Ce fauteuil d’immortel que notre Académie lui avait refusépour cause de génie

Cela fait trois cents ans qu’au théâtre français on le garde pourtant mais

depuis lors jamais

Personne ne posa son derrière Molière

Sur ton fauteuil tricentenaire Molière

Сина оббивника звуть Жан-Батист і він вирішив стати художником

Замість того, щоб бути начальником кількох учнів, він буде просто комедійним камердинером

З деякими друзями починаються пригоди і шкода, якщо дошки

естакади жорсткі

У нас порожній шлунок і наповнене серце, як завжди

стає актором

Він обрав собі псевдонім Мольєр

Але пірует може бути дорогим, до чого це іноді призводить

боргова тюрма

Він виходить і тікає до полудня, це життя, щоб знімати трагедії

комедії

Одного разу між двома сценами він починає писати, і ось ми граємо йому їх

змусити вас сміятися

Коли одного вечора піднімається завіса на приголомшеної публіки радіє громадськість

аплодували

І вони вітають його до землі Мольєра

Саме тоді в це втручається брат короля, і Паріс повертається як життя

красивий

Альцест і Гарпагон Скапін і його друзі мають прихильність великих і любов

малий

Якщо з боку саду ми дихаємо славою, то з боку подвір’я маємо смуток і

невдачі

Тому що є Тартюф Арманда занадто гарний цей сильний кашель, який будить

ніч

І цей уявний пацієнт Мольєр

Одного лютневого вечора ми сховали бідну маріонетку в неблагословенну землю

Але Альцеста піднялася до зоряних вішалок?

де нам бути актором

свобода

Це безсмертне крісло, від якого наша Академія відмовила йому через геніальність

У французькому театрі, однак, зберігається триста років

відтоді

Ніхто не ставив їх за Мольєра

На вашому трисотлітньому кріслі Мольєра