Chez moi - Mireille Mathieu

Quand on a rouléautour de la terre

Sa bosse et tous ses rêves

Quand on est passéde l'étéàl'hiver

Le temps qu’un jour se lève

Quand on a connu la peur des grandes villes

Qu’on a pûse cogner son coeur contre l’exil

On a envie d’une autre vie

C’est làque je pense àrentrer chez moi

Puisque j’ai vu tant de choses

Que j’ai eu le temps de faire mon choix

Ou bien peut-être àcause des grands arbres

Verts étécomme hiver

Inclinés

Protégeant de leurs bras la maison bien cachée

Oùmon enfance

A couru sa chance

Rien que d’y penser, le monde a changé

Comme si, en pleine danse,

Le temps m’accordait de recommencer

Au jour de ma naissance

Oh !

si c'était possible

Je voudrais revivre

En oubliant quelques souvenirs blessés, c’est vrai

Effacer le mal

Parler àl'étoile

Qui m’attend là

Àla porte de chez moi

Trop souvent, j'écorche mes doigts sur ce monde en acier

Et j’ai besoin d’avoir quelques pierres àtoucher

Et je sais qu’elles existent pour moi en bas, là-bas

J'éclate de joie quand je me vois chez moi

Коли ми котилися по землі

Його горб і всі його мрії

Коли ми переходили з літа в зиму

До того часу, як одного разу світає

Коли ми знали страх великих міст

Щоб ми могли бити його серце проти вигнання

Ми прагнемо іншого життя

Тоді я думаю про те, щоб повернутися додому

Оскільки я бачив стільки всього

Щоб я встигла зробити свій вибір

А може, через великі дерева

Зелень влітку і взимку

похилий

Захищаючи своєю зброєю добре схований будинок

де моє дитинство

скористався своїм шансом

Просто подумавши про це, світ змінився

Ніби в повному танці,

Час дозволив мені почати все спочатку

У день мого народження

О!

якби це було можливо

Я хотів би знову жити

Забути деякі образливі спогади, це правда

Зітріть зло

поговори з зіркою

Хто мене там чекає

На моєму порозі

Надто часто я чешу пальці об цей сталевий світ

І мені потрібно мати каміння, щоб доторкнутися

І я знаю, що вони існують для мене там

Я розриваюся від радості, коли бачу себе вдома