Inevitabile - Mina

Quando sono stanca, non lo so

se la notte bianca apro il frigo per mangiare.

Quando fuori piove, non lo so

esco a far due passi

vado per andare

poi ritorno a casa, accendo il phon me lo punto in faccia.

yeeah!

E mi preparo un bagno con i sali

che libera da tutto, da tutti i mali.

E' inevitabile che io ripensi a te

a quelle discussioni catastrofiche.

E' inevitabile chiedersi perch?

mi manchi cos?

tanto.

Adesso sono sola, non lo so

apro qualche libro, leggo 10 volte una parola.

poi faccio un solitario

«chiss?

se viene»

penso a qualche cosa non so se mi conviene.

Quando il mare?

calmo, non lo so.

L onde sono un palmo regolari

e il tempo che non vola spuma lentamente.

Lo specchio non consola, stuzzica la mente.

E' inevitabile che io ripensi te.

A quelle litigate memorabili.

E' inevitabile chiedersi perch?

mi manchi cos?

tanto.

E' inevitabile che io ripensi a te.

A quelle discussioni davvero catastrofiche.

E' inevitabile chiedersi perch?

mi manchi cos?

tanto.

(Grazie a Veronica per questo testo)

Коли я втомився, я не знаю

якщо в білу ніч я відкрию холодильник, щоб поїсти.

Коли надворі дощ, я не знаю

Виходжу гуляти

я збираюся йти

потім повертаюся додому, вмикаю фен і направляю його собі в обличчя.

так!

А я собі ванну з сіллю готую

що звільняє нас від усього, від усякого зла.

Я неминуче думаю про тебе

до тих катастрофічних дискусій.

Неминуче запитати чому?

я сумую за тобою

багато

Тепер я сама, не знаю

Я відкриваю кілька книг, читаю слово 10 разів.

потім роблю пасьянс

"Хто знає?

якщо він прийде"

Я думаю про те, що не знаю, чи підходить мені це.

Коли море?

спокійно, не знаю.

Хвилі — звичайна долоня

а час, що не летить, піниться повільно.

Дзеркало не втішає, воно дражнить розум.

Це неминуче, що я переосмислю вас.

До тих пам’ятних поєдинків.

Неминуче запитати чому?

я сумую за тобою

багато

Я неминуче думаю про тебе.

До тих справді катастрофічних дискусій.

Неминуче запитати чому?

я сумую за тобою

багато

(Дякую Вероніці за цей текст)