Travessia - Milton Nascimento

Quando você foi embora, fez-se noite em meu viver

Forte eu sou mas não tem jeito, hoje eu tenho que chorar

Minha casa não é minha, e nem é meu este lugar

Estou só e não resisto, muito tenho prá falar

Solto a voz nas estradas, já não quero parar

Meu caminho é de pedras, como posso sonhar

Sonho feito de brisa, vento vem terminar

Vou fechar o meu pranto, vou querer me matar

Vou seguindo pela vida, me esquecendo de você

Eu não quero mais a morte, tenho muito que viver

Vou querer amar de novo e se não der, não vou sofrer

Já não sonho, hoje faço, com meu braço, o meu viver

Solto a voz nas estradas, já não quero parar

Meu caminho é de pedras, como posso sonhar

Sonho feito de brisa, vento vem terminar

Vou fechar o meu pranto, vou querer me matar

Коли ти пішов, у моєму житті стала ніч

Я сильний, але немає шляху, сьогодні я маю плакати

Мій дім не мій, і це місце не моє

Я один і не можу встояти, мені є що сказати

Випускаю свій голос на дорогах, не хочу більше зупинятися

Мій шлях кам’яний, як мені мріяти

Сон із вітерця, вітер приходить до кінця

Я закрию сльози, я хочу вбити себе

Я йду по життю, забувши тебе

Я більше не хочу смерті, мені є для чого жити

Я хочу кохати знову, а якщо цього не зроблю, я не буду страждати

Я більше не мрію, сьогодні я мрію, рукою, живу

Випускаю свій голос на дорогах, не хочу більше зупинятися

Мій шлях кам’яний, як мені мріяти

Сон із вітерця, вітер приходить до кінця

Я закрию сльози, я хочу вбити себе