O Que Será (A Flor Da Pele) - Milton Nascimento, Chico Buarque

O que será que me dá

Que me bole por dentro, será que me dá

Que brota à flor da pele, será que me dá

E que me sobe às faces e me faz corar

E que me salta aos olhos a me atraiçoar

E que me aperta o peito e me faz confessar

O que não tem mais jeito de dissimular

E que nem é direito ninguém recusar

E que me faz mendigo, me faz suplicar

O que não tem medida, nem nunca terá

O que não tem remédio, nem nunca terá

O que não tem receita

O que será que será

Que dá dentro da gente e que não devia

Que desacata a gente, que é revelia

Que é feito uma aguardente que não sacia

Que é feito estar doente de uma folia

Que nem dez mandamentos vão conciliar

Nem todos os ungüentos vão aliviar

Nem todos os quebrantos, toda alquimia

Que nem todos os santos, será que será

O que não tem descanso, nem nunca terá

O que não tem cansaço, nem nunca terá

O que não tem limite

O que será que me dá

Que me queima por dentro, será que me dá

Que me perturba o sono, será que me dá

Que todos os tremores me vêm agitar

Que todos os ardores me vêm atiçar

Que todos os suores me vêm encharcar

Que todos os meus nervos estão a rogar

Que todos os meus órgãos estão a clamar

E uma aflição medonha me faz implorar

O que não tem vergonha, nem nunca terá

O que não tem governo, nem nunca terá

O que não tem juízo

Що це мені дасть

Це зворушує мене всередині, це дає мені

Що проростає на шкірі, чи дає мені

І це доходить до моїх щік і змушує мене червоніти

І що у моїх очах кидається зрада

І це щипає мені груди й змушує зізнатися

Що іншого неможливо замаскувати

І навіть ніхто не має права відмовляти

І це робить мене жебраком, примушує мене жебракувати

Що не має міри, та й не матиме ніколи

Те, що не має ліків, не матиме ніколи

Що не має рецепта

Що це буде

Що відбувається всередині людей, а що не повинно

Що кидає виклик людям, що заочно

Що робиться коньяк, який не гасне

Як це — хворіти від розгулу

Що навіть десять заповідей не примирять

Не всі мазі принесуть полегшення

Не все зламане, вся алхімія

Що не всі святі, то буде

Що не має спокою і не матиме ніколи

Те, що не втомився, і не буде ніколи

Що не має меж

Що це мені дасть

Це обпікає мене всередині, чи дає мені

Це заважає мені спати, чи дає мені це

Щоб усі потрясіння прийшли, щоб потрясти мене

Щоб усі запали розвіяли мене

Щоб весь піт промочив мене

Що всі мої нерви просять

Що всі мої органи плачуть

І жахлива біда змушує мене благати

Чого не соромно і не буде ніколи

Те, що не має влади, і не буде ніколи

Що не має сенсу