Os Povos - Milton Nascimento

Na beira do mundo

Portão de ferro, aldeia morta, multidão

Meu povo, meu povo

Não quis saber do que é novo, nunca mais

Eh, minha cidade

Aldeia morta, anel de ouro, meu amor

Na beira da vida

A gente torna a se encontrar só

Casa iluminada

Portão de ferro, cadeado, coração

E eu reconquistado

Vou passeando, passeando e morrer

Perto de seus olhos

Anel de ouro, aniversário, meu amor

Em minha cidade

A gente aprende a viver só

Ah, um dia, qualquer dia de calor

Ã^ sempre mais um dia de lembrar

A cordilheira de sonhos

Que a noite apagou

Eh, minha cidade

Portão de ouro, aldeia morta, solidão

Meu povo, meu povo

Aldeia morta, cadeado, coração

E eu reconquistado

Vou caminhando, caminhando e morrer

Perto de seus olhos

A gente aprende a morrer só

Meu povo, meu povo

Pela cidade a viver só

Meu povo, meu povo

Pela cidade a viver só

На краю світу

Залізні ворота, мертве село, натовп

мій народ, мій народ

Не хотів знати, що нового, ніколи більше

привіт моє місто

Мертве село, золотий перстень, моя любов

На межі життя

Ми тільки зустрічаємося знову

освітлений будинок

Залізні ворота, замок, серце

І я переміг

Я йду, іду і вмираю

Близько до очей

Золота каблучка, день народження, моя любов

В моєму місті

Люди вчаться жити на самоті

Ах, одного дня, будь-якого спекотного дня

Це завжди інший день, який потрібно пам’ятати

Гірський хребет мрії

Тієї ночі стерли

привіт моє місто

Золоті ворота, Мертве село, Самотність

мій народ, мій народ

мертве село, замок, серце

І я переміг

Я йду, іду і вмираю

Близько до очей

Люди вчаться вмирати на самоті

мій народ, мій народ

Щоб місто жило самотнє

мій народ, мій народ

Щоб місто жило самотнє