Sentinela - Milton Nascimento

Morte, vela, sentinela sou

Do corpo desse meu irmão que já se vai

Revejo nessa hora tudo o que ocorreu

Memória não morrerá

Vulto negro em meu rumo vem

Mostrar a sua dor plantada nesse chão

Seu rosto brilha em reza, brilha em faca e flor

Histórias vem me contar

Longe, longe, ouço essa voz

Que o tempo não vai levar

Precisa gritar sua força ê irmão

Sobreviver, a morte inda não vai chegar

Se a gente na hora de unir os caminhos num só

Não fugir nem se desviar

Precisa amar sua amiga ê irmão

E relembrar que o mundo só vai se curvar

Quando o amor que em seu corpo já nasceu

Liberdade buscar na mulher que você encontar

Morte, vela, sentinela sou

Do corpo desse meu irmão que já se foi

Revejo nessa hora tudo que aprendi

Memória não morrerá

Longe, longe, ouço essa voz

Que o tempo não vai levar

Смерть, свічко, я сторож

З тіла мого брата, якого вже немає

Я оглядаю в той час усе, що сталося

пам'ять не помре

Чорна постать на моєму шляху приходить

Покажи свій біль, засаджений на цій підлозі

Твоє обличчя сяє в молитві, сяє в ножі й квітці

Історії приходьте розповідати мені

Далеко, далеко я чую цей голос

Цей час не займе

Тобі треба кричати свою силу, брате

Вижити, смерть ще не прийде

Якщо нам пора об’єднати шляхи в один

Не тікайте і не відхиляйтеся

Треба любити свого друга і брата

І пам’ятаючи, що світ буде тільки згинатися

Коли народилася любов, яка в твоєму тілі

Свобода шукати жінку, яку знайдеш

Смерть, свічко, я сторож

З тіла цього мого брата, який помер

У цей час я переглядаю все, чого навчився

пам'ять не помре

Далеко, далеко я чую цей голос

Цей час не займе