С любимыми не расставайтесь - Микаэл Леонович Таривердиев, Андрей Мягков

— Как больно, милая, как странно,

Сроднясь в земле, сплетясь ветвями, —

Как больно, милая, как странно

Раздваиваться под пилой.

Не зарастет на сердце рана,

Прольется чистыми слезами,

Не зарастет на сердце рана —

Прольется пламенной смолой.

— Пока жива, с тобой я буду —

Душа и кровь нераздвоимы, —

Пока жива, с тобой я буду —

Любовь и смерть всегда вдвоем.

Ты понесешь с собой повсюду —

Ты понесешь с собой, любимый, —

Ты понесешь с собой повсюду

Родную землю, милый дом.

— Но если мне укрыться нечем

От жалости неисцелимой,

Но если мне укрыться нечем

От холода и темноты?

— За расставаньем будет встреча,

Не забывай меня, любимый,

За расставаньем будет встреча,

Вернемся оба — я и ты.

— Но если я безвестно кану —

Короткий свет луча дневного, —

Но если я безвестно кану

За звездный пояс, в млечный дым?

— Я за тебя молиться стану,

Чтоб не забыл пути земного,

Я за тебя молиться стану,

Чтоб ты вернулся невредим.

Трясясь в прокуренном вагоне,

Он стал бездомным и смиренным,

Трясясь в прокуренном вагоне,

Он полуплакал, полуспал,

Когда состав на скользком склоне

Вдруг изогнулся страшным креном,

Когда состав на скользком склоне

От рельс колеса оторвал.

Нечеловеческая сила,

В одной давильне всех калеча,

Нечеловеческая сила

Земное сбросила с земли.

И никого не защитила

Вдали обещанная встреча,

И никого не защитила

Рука, зовущая вдали.

С любимыми не расставайтесь!

С любимыми не расставайтесь!

С любимыми не расставайтесь!

Всей кровью прорастайте в них, —

И каждый раз навек прощайтесь!

И каждый раз навек прощайтесь!

И каждый раз навек прощайтесь!

Когда уходите на миг!

— Як боляче, мила, як дивно,

Зроднівшись у землі, сплетячись гілками, —

Як боляче, мила, як дивно

Роздвоюватися під пилкою.

Не заросте на серце рана,

Проллється чистими сльозами,

Не заросте на серце рана —

Проллється полум'яною смолою.

—Поки жива, з тобою я буду—

Душа і кров нероздвоєні,

Поки жива, з тобою я буду —

Любов і смерть завжди вдвох.

Ти понесеш з собою повсюди

Ти понесеш із собою, коханий,—

Ти понесеш з собою повсюди

Рідну землю, милий дім.

— Але якщо мені сховатися нічим

Від жалю невиліковної,

Але якщо мені сховатися нічим

Від холоду та темряви?

— За розлученням буде зустріч,

Не забувай мене, коханий,

За розставанням буде зустріч,

Повернемося обидва— я і ти.

— Але якщо я безвісно кану —

Коротке світло променя денного, —

Але якщо я безвісно кану

За зірковий пояс, млечний дим?

—Я за тебе молитися стану,

Щоб не забув шляху земного,

Я за тебе молитися стану,

Щоб ти повернувся неушкоджений.

Трящачись у прокуреному вагоні,

Він став бездомним і смиренним,

Трящачись у прокуреному вагоні,

Він напівплакав, напівспав,

Коли склад на слизькому схилі

Раптом зігнувся страшним креном,

Коли склад на слизькому схилі

Від рейок колеса відірвав.

Нелюдська сила,

В одній давині всіх каліча,

Нелюдська сила

Земне скинула із землі.

І нікого не захистила

Вдалині обіцяна зустріч,

І нікого не захистила

Рука кличе вдалині.

З коханими не розлучайтесь!

З коханими не розлучайтесь!

З коханими не розлучайтесь!

Усією кров'ю проростайте в них,—

І щоразу навіки прощайтеся!

І щоразу навіки прощайтеся!

І щоразу навіки прощайтеся!

Коли йдіть на мить!