Рождественский романс - Мегаполис

Плывет в тоске необъяснимой

среди кирпичного надсада

ночной кораблик негасимый

из Александровского сада,

ночной фонарик нелюдимый,

на розу желтую похожий,

над головой своих любимых,

у ног прохожих.

Плывет в тоске необъяснимой

пчелиный хор сомнамбул, пьяниц.

В ночной столице фотоснимок

печально сделал иностранец.

и выезжает на Ордынку

такси с больными седоками,

и мертвецы стоят в обнимку

с особняками.

Плывет в тоске замоскворецкой

пловец в несчастие случайный,

блуждает выговор еврейский

на желтой лестнице печальной,

и от любви до невеселья

под Новый год, под воскресенье,

плывет красотка записная,

своей тоски не объясняя.

Плывет в глазах холодный вечер,

дрожат снежинки на вагоне,

морозный ветер, бледный ветер

обтянет красные ладони,

и льется мед огней вечерних,

и пахнет сладкою халвою,

ночной пирог несет сочельник

над головою.

Твой Новый год по темно-синей

волне средь шума городского

плывет в тоске необъяснимой,

как будто жизнь качнется снова,

как будто будут свет и слава,

удачный день и вдоволь хлеба,

как будто жизнь качнется вправо,

качнувшись влево.

Пливе в тузі незрозумілою

серед цегляного надсаду

нічний кораблик непоганий

з Олександрівського саду,

нічний ліхтарик нелюдимий,

на троянду жовту схожий,

над головою своїх коханих,

у ніг перехожих.

Пливе в тузі незрозумілою

бджолиний хор сомнамбул, пияків.

В нічній столиці фото

сумно зробив іноземець.

і виїжджає на Ординку

таксі з хворими сідоками,

і мерці стоять в обнімку

з особняками.

Пливе в тузі замоскворецькій

плавець у нещастя випадковий,

блукає догана єврейська

на жовтих сходах сумної,

і від любові до невеселля

під Новий рік, під неділю,

пливе красуня записна,

своєї туги не пояснюючи.

Пливе в очах холодний вечір,

тремтять сніжинки на вагоні,

морозний вітер, блідий вітер

обтягне червоні долоні,

і ллється мед вогнів вечірніх,

і пахне солодкою халвою,

нічний пиріг несе святвечір

над головою.

Твій Новий рік по темно-синьому

хвилі серед шуму міського

пливе в тузі незрозумілою,

ніби життя хитнеться знову,

ніби будуть світло і слава,

вдалий день і вдосталь хліба,

ніби життя хитнеться вправо,

хитнувшись вліво.