Посвящение Деннису Силку - Ёлка, Мегаполис

Она считала, что следует идти до конца во всем —

и говорила снегу: будь снегом и дождю: будь дождем.

Она стянула любителя гор в долину слепую —

и успокоила мраморным поцелуем.

Теперь из окон Ковчега смотрит она —

как ее дети тонут в ужасе, как их заливает тьма.

Вона вважала, що слід йти до кінця в всім —

і говорила снігу: будь снігом і дощу: будь дощем.

Вона стягнула любителя гір у долину сліпу.

і заспокоїла мармуровим поцілунком.

Тепер із вікон Ковчега дивиться вона —

як її діти тонуть в жаху, як їх заливає пітьма.