Opas Garten - MC Bilal

In der Zeit, wo der Neid nicht so groß war

War ich nie alleine im Garten von meinem Opa

Alle waren da, die Familie schätzte sich

Die Tanten brachten von zu Hause Essen mit

Der Geruch vom Grill, den vergess' ich nicht

Zu dieser Zeit gab’s kein «Ich bin was Besseres»

Eine Family so wie im Bilderbuch

Denn eigentlich lief es doch bei uns immer gut

Papa fuhr zu dieser Zeit noch ein’n Kleinbus

Und nahm uns mit, wenn es sein muss, wir waren frei, Jungs

Keine Arroganz, so wie jetzt

Unser Treffpunkt: Der Garten von

Opa pflückte aus dem Garten für uns Äpfel

Denn er liebte seine Enkel

Ich muss wein’n, wenn ich an die Zeit denke

Denn leider hat alles ein Ende

Opa, ich will, dass du’s jetzt gleich verstehst

Dein Garten hat unsere Kindheit geprägt

Manchmal lauf ich dran vorbei, und ich seh

Alte Erinnerung’n, und das mit Trän'n

Opa, ich will, dass du’s jetzt gleich verstehst

Dein Garten hat unsere Kindheit geprägt

Manchmal lauf ich dran vorbei, und ich seh

Alte Erinnerung’n, und das mit Trän'n

Wir spielten Fußball im Garten, traten auf Pflanzen viel

Trotzdem hat uns Opa nie angeschrien

Und eigentlich hab ich nie darüber nachgedacht

Doch heute weiß ich, dass Mama den besten Vater hat

Schrieb ich schlechte Noten, war der Garten meine Flucht

Denn Opa nahm mich vor mein’n Eltern jederzeit in Schutz

Er motivierte mich und sagte: «Das passiert, verdammt!»

Nahm meine Hand und ist mit mir spazier’n gegang’n

Damals gab’s kein «Ich bin was Cooleres»

Weil jeder meiner Cousins wie ein Bruder ist

Oder Bruder war, nur Gott weiß es

Zwar grüßt man sich, wenn man auf der gleichen Hochzeit ist

Doch im Garten war viel mehr Liebe da

Weil wir da eine richtige Familie war’n

Ich muss wein’n, wenn ich an die Zeit denke

Denn leider hat alles ein Ende

Opa, ich will, dass du es jetzt gleich verstehst

Dein Garten hat unsere Kindheit geprägt

Manchmal lauf ich dran vorbei, und ich seh

Alte Erinnerung’n, und das mit Trän'n

Opa, ich will, dass du es jetzt gleich verstehst

Dein Garten hat unsere Kindheit geprägt

Manchmal lauf ich dran vorbei, und ich seh

Alte Erinnerung’n, und das mit Trän'n

Ah, letztens sah ich Opa, wie er alleine war

Das erste Mal nach paar Jahr’n, es war keiner da

Er nahm mich in den Arm und sagte mir dann etwas

Und zwar: Die Menschheit habe sich verändert

«Keine Liebe mehr, alles so verstellt

Alles dreht sich nur ums Geld, mein Enkel

Liebe die Familie, auch wenn sie dich nicht lieben

Schenke ihn’n dein Herz, auch wenn sie dich bekriegen

Auch wenn sie dir nix geben, gib ihn’n, was du hast

Denn nur mit deiner Liebe vergeht bei ihn’n der Hass

Und wenn ich mal nicht da bin, dann wird’s dir Oma sagen»

Diese Sätze wurden mir gelehrt in Opas Garten

Opa, ich will, dass du’s jetzt gleich verstehst

Dein Garten hat unsere Kindheit geprägt

Manchmal lauf ich dran vorbei, und ich seh

Alte Erinnerung’n, und das mit Trän'n

Opa, ich will, dass du’s jetzt gleich verstehst

Dein Garten hat unsere Kindheit geprägt

Manchmal lauf ich dran vorbei, und ich seh

Alte Erinnerung’n, und das mit Trän'n

Opa, ich will, dass du’s jetzt gleich verstehst

Manchmal lauf ich dran vorbei, und ich seh

Ich seh …

У той час, коли заздрість не була такою великою

Я ніколи не був один у садку свого дідуся

Були всі, родина цінувала один одного

Тітки приносили їжу з дому

Я ніколи не забуду запах гриля

Тоді не було «я щось краще»

Сім'я, як у книжці з картинками

Тому що насправді все у нас завжди йшло добре

На той момент тато ще був за кермом маршрутки

І брали нас, якщо треба було, ми були вільними хлопцями

Ніякої зарозумілості, як зараз

Місце нашої зустрічі: Сад ім

Дідусь нарвав нам яблука з саду

Бо любив онуків

Мені доводиться плакати, коли я думаю про час

Бо, на жаль, всьому є кінець

Дідусю, я хочу, щоб ти зараз зрозумів

Ваш сад сформував наше дитинство

Іноді проходжу повз і бачу

Давні спогади, і зі сльозами

Дідусю, я хочу, щоб ти зараз зрозумів

Ваш сад сформував наше дитинство

Іноді проходжу повз і бачу

Давні спогади, і зі сльозами

Ми грали у футбол у саду, багато наступали на рослини

Незважаючи на це, дідусь ніколи не кричав на нас

І насправді я ніколи не думав про це

Але сьогодні я знаю, що у мами найкращий батько

Якщо я отримував погані оцінки, то сад був моєю втечею

Бо дідусь завжди захищав мене від батьків

Він спонукав мене і сказав: «Це буває, блін!»

Взяв мене за руку і пішов гуляти зі мною

Тоді не було "я щось крутіше"

Бо кожен із моїх двоюрідних братів як брат

Або брат був, одному Богу відомо

Ви вітаєте один одного, коли перебуваєте на одному весіллі

Але в саду було набагато більше любові

Бо ми там були справжньою родиною

Мені доводиться плакати, коли я думаю про час

Бо, на жаль, всьому є кінець

Дідусю, я хочу, щоб ти зараз зрозумів

Ваш сад сформував наше дитинство

Іноді проходжу повз і бачу

Давні спогади, і зі сльозами

Дідусю, я хочу, щоб ти зараз зрозумів

Ваш сад сформував наше дитинство

Іноді проходжу повз і бачу

Давні спогади, і зі сльозами

Ах, днями я бачив дідуся, коли він був один

Перший раз за кілька років там нікого не було

Він взяв мене на руки, а потім щось сказав мені

А саме людство змінилося

«Більше ніякої любові, все так удавано

Вся справа в грошах, онуку

Любіть сім'ю, навіть якщо вони вас не люблять

Віддай їм своє серце, навіть якщо вони б’ються з тобою

Навіть якщо вони вам нічого не дають, віддайте їм те, що маєте

Бо тільки з твоєю любов’ю зникає його ненависть

А якщо мене не буде, бабуся скаже»

Мене вчили цим реченням у дідусеві в саду

Дідусю, я хочу, щоб ти зараз зрозумів

Ваш сад сформував наше дитинство

Іноді проходжу повз і бачу

Давні спогади, і зі сльозами

Дідусю, я хочу, щоб ти зараз зрозумів

Ваш сад сформував наше дитинство

Іноді проходжу повз і бачу

Давні спогади, і зі сльозами

Дідусю, я хочу, щоб ти зараз зрозумів

Іноді проходжу повз і бачу

Розумію …