Tornerai Qui - Max Gazzè

Ecco i primi giorni di settembre

Un mese passa presto.

Ti ho cercata disperatamente

Per quasi tutti agosto

E tu non eri mai distesa

Dove l’anno scorso hai detto

«non dimentichi qualcosa?»

E m’hai abbracciato stretto

Con i piedi a fondo nella sabbia

E riccioli di vento

Fino a quando non vedemmo l’alba

Navigarci piano incontro…

Cosa pensi di quel sole

A vederlo adesso

Senza l’altro pezzo

Che hai lasciato chissà dove?

Tornerai qui!

Avevo gli occhi di mare

E troppo dolore

Andando via

Io non lo so se dopo un anno l’amore

Possa valere

Una bugia!

Eppure noi due rive opposte e vicine

Due versi di rime…

E allora tornerai qui

Io con le mie dita sempre in tasca

Per non essere il primo

Ad osare solo quanto basta

Col coraggio della mano

E tu facevi un po' lo stesso

Con lo sguardo ed il sorriso

Ma ci sentivamo addosso

Come un fuoco acceso

Poi è venuto il tempo di partire

E ho chiesto di vederti ancora

Mentre passeggiavi tra le file

Di ombrelloni verso sera

E quando me ne andavo

Perché rimanevi chiusa

Tu ti sei sdraiata con la scusa

Di un bel cielo…

Tornerai qui!

Avevo gli occhi di mare

E troppo dolore

Andando via

Io non lo so se dopo un anno l’amore

Possa valere

Una bugia!

Eppure noi due rive opposte e vicine

Due versi di rime…

E allora tornerai qui

Ось і перші дні вересня

Скоро пройде місяць.

Я відчайдушно шукав тебе

Майже весь серпень

І ти ніколи не був розтягнутим

Де ви сказали минулого року

— Ти щось не забув?

І ти міцно обняв мене

З ногами глибоко в пісок

І завитки вітру

Поки ми не побачили світанку

Повільно рухайтеся назустріч нам...

Що ти думаєш про те сонце

Подивіться зараз

Без іншого шматка

Що ти залишив хтозна де?

Ти повернешся сюди!

У мене були морські очі

І забагато болю

Йдучи геть

Я не знаю, чи буде через рік кохання

Хай воно вартує

Брехня!

І все ж ми два протилежних і близьких берега

Два рядки рим...

А потім повернешся сюди

Я з пальцями завжди в кишені

Щоб не бути першим

Досить наважитися

З мужністю руки

І ти зробив трохи те ж саме

З поглядом і посмішкою

Але ми відчували на собі

Як запалений вогонь

Тоді настав час йти

І я попросив вас побачитися знову

Коли ти прогулювався по рядах

Парасольки ввечері

І коли я пішов

Чому ти залишився закритим

Ви ліг із виправданням

Прекрасне небо...

Ти повернешся сюди!

У мене були морські очі

І забагато болю

Йдучи геть

Я не знаю, чи буде через рік кохання

Хай воно вартує

Брехня!

І все ж ми два протилежних і близьких берега

Два рядки рим...

А потім повернешся сюди