La Tavola Di Smeraldo - Max Gazzè

Io signore del mistero

Cento volte dieci discesi

Nell’oscuro di Amenti

A berne le acque segrete

Dove i possenti estendono eterne le vite loro

Tu uomo del presente

Stella triste

Confinata sempre nelle sciocche e le norme

Del tuo corpo

Fuggi il torto uguale d’ignorare

Ciò che non esiste

Perché esiste in altre forme

Fuori dal vero

Il riflesso trabocca

Della tua luce

Fai di te stesso un sentiero capace

Di stabile armonia

Che ghiotta le curve nel tempo la carne tua

Molte le razze

Che stanno ognuna

Nel proprio mondo

E con la propria luna

Certe guadagnano le altezze

Ed altre il profondo

Ma le vidi ancora

Conquistare l’etere

Creare città rosa e oro

Per la loro sete di conoscere Dio

La luce è un uomo

E' già retaggio tuo

Io signore del mistero

Mille volte ancora scenderò

Nello scuro di Amenti

A berne le acque segrete

Dove i possenti estendono eterne

Le vite loro

Я володар таємниць

Сто разів десять спускалися

У темряві Аменті

Пити таємні води

Де могутні продовжують своє життя навіки

Ви людина сьогодення

Сумна зірка

Завжди обмежується дурнями і нормами

Твого тіла

Уникайте рівноправного ігнорування

Чого не існує

Тому що вона існує в інших формах

Зі правди

Відображення переповнює

Твого світла

Зробіть собі спроможний шлях

Стабільної гармонії

Яка жадібна з часом твоя плоть

Багато рас

Які є кожен

У власному світі

І з власним місяцем

Деякі набирають висоти

А інші глибокі

Але я все одно їх бачив

Підкоріть ефір

Створюйте рожеві та золоті міста

За їхню спрагу пізнати Бога

Світло - це людина

Це вже ваша спадщина

Я володар таємниць

Тисячу разів я знову зійду

У темряві Аменті

Пити таємні води

Де могутні простягаються вічні

Їхні життя