L'Amore Pensato - Max Gazzè

Un giorno apriremo una porta d’entrata

tu bianca e fatata sarai la mia luce

io nuovo marito o compagno d’altare

quel giorno speciale Daniela velluto di cuore e di mani

finiti gli esami fu preda del luglio

e quando in settembre partimmo da Roma

col sole e la luna per noi

sognavi di avere quel sorriso in tasca

che ho visto su vele in burrasca

il folle volere voglia di andare

sconfigger la noia col dare

che fare o non fare

Daniela non sfoglia mensili arretrati

caduta all’impiedi da un mio «sono pronto»

urlatole a stento da sotto la doccia

per salvare la faccia

perchè stiamo insieme che cosa ci lega

chi ci pensa nel miele annega

Di santa pazienza e molto stupore

ma senza pudore tre dubbi di vita

amore in salita due figli o due figlie

ed un puzzle da mille

le poche parole lanciate nel mucchio

sassate su specchio che crepan silenzi

o timidi assensi col cenno del capo

e un bacio non dato

l’amore pensato

Daniela che sfoglia mensili arretrati

caduta all’impiedi da un mio «sono pronto»

urlatole a stento da sotto la doccia

per salvare la faccia

perchè stiamo insieme che cosa ci lega

chi ci pensa nel miele annega

L’uomo che ama si dibatte in un lago salato asciugato dal sole

e non prega ma danza silenziosa presenza agitata che

nessuna musica nota ci spiega perchè un suono è speranza

ma quest’uomo la nega e appigliandosi invano a un amore pensato

(annega)

(Daniela dove sei rispondimi se puoi Daniela cosa vuoi cosa ci lega ormai)

Одного разу ми відкриємо вхідні двері

ти білий і фея будеш моїм світлом

Я новий чоловік або товариш по вівтарю

того особливого дня Даніела оксамит серця і рук

закінчивши іспити, він став здобиччю липня

і коли ми виїхали з Риму у вересні

з сонцем і місяцем для нас

ви мріяли мати цю посмішку в кишені

що я бачив на бурхливих вітрилах

божевільний захоче піти

перемогти нудьгу, віддаючи

що робити чи не робити

Даніела не переглядає щомісячну заборгованість

Я впав на ноги від одного зі своїх "Я готовий"

ледве кричав на неї з-під душу

щоб зберегти обличчя

бо ми разом те, що нас пов'язує

хто думає про це в меді, тоне

Святого терпіння і великого подиву

але безсоромно три життєві сумніви

люблю в гору двох синів чи двох дочок

і головоломка з тисячі

кілька слів, викинутих у купу

каміння на дзеркалі, що заповзла тиша

або боязка згода з кивком

і поцілунок не дав

любовна думка

Даніела переглядає щомісячну заборгованість

Я впав на ноги від одного зі своїх "Я готовий"

ледве кричав на неї з-під душу

щоб зберегти обличчя

бо ми разом те, що нас пов'язує

хто думає про це в меді, тоне

Чоловік, якого він любить, бореться в солоному озері, висушеному сонцем

і не молиться, а тихо танцює схвильована присутність що

жодна відома музика не пояснює, чому звук — це надія

але ця людина заперечує це і марно чіпляється за думку про кохання

(тоне)

(Даніела, де ти відповіси мені, якщо можеш, Даніела, що ти хочеш, що нас зараз зв'язує)