Мы вам читаем стихи - МАВАШИ group

Мы вам читаем стихи, мы этим горим и вы вместе с нами,

В стране немых и глухих мы — репродуктор, вы — наше знамя.

Тот, что недалеко от тебя — по правую руку и тот, что слева,

Он, как и ты, как мы, как я в смутное время сделался смелым.

И это нормально, пока что быльем поросло,

Когда за стихи зажали буквально и за ремесло нам пока что везло.

Вы можете петь вместе с нами, читать, понимать и быть близко,

И дело не в деньгах или подписках, мы — репродуктор, вы — наше знамя.

Мы все холсты, пиши мечты,

Нутром своим мы вам читаем стихи.

Мы все холсты, пиши мечты,

Нутром своим мы вам читаем стихи.

Мы вам читаем стихи, и может, за это мы будем биты,

Нас тянет сюда словно магнитом, как поводырь для слепых.

Ты можешь забрать свое завтра ты, должен всему научиться,

Но никто не сказал, за правду, что тебя станут учить.

И вот тебе уже тридцать!

Проснись, наконец, эта утопия — вымысел.

Для чего и к чему мы стремимся, мы вместе поем,

И я так ухитрился, что все вы смешались без примесей.

Но нам известно доподлинно, что есть другая реальность,

Там ты и я рука об руку бросаем вызов фатальности.

Для тебя,

Для тебя,

Для тебя.

Метаются все, как листва на ветру,

В потоке забыв для чего этот труд.

В стране слепых, немых и глухих

Мы вам читаем стихи.

Мы все холсты, пиши мечты,

Нутром своим мы вам читаем стихи.

Мы все холсты, пиши мечты,

Нутром своим мы вам читаем стихи.

Ми вам читаємо вірші, ми цим горимо і ви разом з нами,

У країні німих і глухих ми — репродуктор, ви наш прапор.

Той, що недалеко від тебе — по праву руку і той, що ліворуч,

Він, як і ти, як ми, як я в смутні часи став сміливим.

І це нормально, поки що колишнім поросло,

Коли за вірші затиснули буквально і за ремесло нам поки що щастило.

Ви можете співати разом з нами, читати, розуміти і бути близько,

І справа не в грошах чи підписках, ми — репродуктор, ви — наш прапор.

Ми все полотна, пиши мрії,

Нутром своїм ми вам читаємо вірші.

Ми все полотна, пиши мрії,

Нутром своїм ми вам читаємо вірші.

Ми вам читаємо вірші, і може, за це ми будемо биті,

Нас тягне сюди наче магнітом, як поводир для сліпих.

Ти можеш забрати своє завтра ти, повинен всьому навчитися,

Але ніхто не сказав, правду, що тебе стануть вчити.

І ось тобі вже тридцять!

Прокинься, нарешті, ця утопія — вигадка.

Для чого і до чого ми прагнемо, ми разом співаємо,

І я так примудрився, що всі ви змішалися без домішок.

Але нам відомо достеменно, що є інша реальність,

Там ти і я рука об руку кидаємо виклик фатальності.

Для тебе,

Для тебе,

Для тебе.

Метаються всі, як листя на вітрі,

У потоку забувши для чого ця праця.

У країні сліпих, німих і глухих

Ми вам читаємо вірші.

Ми все полотна, пиши мрії,

Нутром своїм ми вам читаємо вірші.

Ми все полотна, пиши мрії,

Нутром своїм ми вам читаємо вірші.