Concerto Pour Arnould - Maurane, Johann Sebastian Bach

Et là au piano, c’est lui, c’est celui-là

Je vous le dis, c’est celui-là, je vous le dis, c’est celui-là

Je vous le dis, c’est lui, c’est lui, je vous le dis

C’est sûr que c’est bien lui

Puisque je vous le dis, et maintenant

Vraiment, ça suffit maintenant

De douter de tout, de tout, tout l' temps

Je sais c' que je dis

Je dis toujours ce que j’ai à dire même si

Vous pensez qu’Arnould est pharmacien

Non, non, il n’en est rien

Y a pas doute, il est musicien

Dites-moi le contraire

Jetez-moi la pierre

Allez donc jusqu’au bout

Rouez-moi de coups

L’entendez-vous, celui qui joue?

Il est peut-être derrière vous, le saviez-vous?

Vous le saviez !

Toudou… Dou… C’est le clavier

Tou dou dou dou, qu’il est doué

Toudoudou… Qu’il est doué… Qu’il est doué

Et je ne le vous dirai jamais assez

Il est l’individu, l’individu

Le plus têtu mais assidu

Jamais imbu, tout détendu

Impromptu mais toujours pointu

Et tant ému dans le salut

Turlutu tu tu tu tu tu… Dans le salut, dans le salut

Quand il salue… Tout ému

Il a des yeux et des cheveux

Et puis des pieds et des souliers

C’est plus facile pour marcher que des balais

Balaye en musique

Carillonne, tambourine, tintamarre, c’est joli

Jamais une fuite

Jamais une fausse note, jamais une anomalie

C’est vrai

Et, tant que j’y pense,

Laissez-moi vous présenter monsieur piano

Si vieux mais si beau

Nous l’avons trouvé un beau matin

Entre une Fender et un clavecin

Il ignorait tout du destin

Il a croisé notre chemin

Tous les deux, à bras ouverts, on a dit oui

Il a dit oui mais surtout

N’allez pas penser qu’il est marteau

Dans ses fortissimo

Il est tout simplement le piano

Non, non, c’est pas fini…

Restez, je vous prie

Voulez-vous un café ou un cassoulet?

Il doit me rester du déca

Du crocodile aux petits pois

Ce n’est pas gras

Des après-ski, un répondeur

Deux trois radis et quelques fleurs

Parlons de tout, parlons de rien

Devenons fous, serrons les poings !

Jean-Sébastien, c’est un grand moment du rock

Et ça vous prend dans les mollets dans les chevilles

C’est pas du toc !

Non, non, non, non… C’est pas du toc

J’aime tellement Jean-Sébastien que je m'égare

J’allais oublier la guitare…

Comment aurais-je été fichue de la laisser dans le placard?

Un chasseur sachant chasser sans son chien est-il un bon chasseur?

Qui m’a demandé ça un jour?

Je crois bien que c'était ma sœur

Et patati, c’est sympathique, tique tique tique

C’est frénétique, tique tique tique

Très artistique, tique tique tique

La poésie, dans la famille.

Quelle smala !

Ça continue, ça continue, y en a encore

Y a des meilleures et puis des pires

Ça vous poursuit, ça colle au corps

C’est un défi qui veut ma mort

Là, il vaudrait mieux que je respire

C’est bien beau, chanter des concertos

Pas facile d’aligner les mots

Y a pas à dire, c’est pas un cadeau

Toutes ces notes qui défilent

En casse-tête dans mon dos

C’est tellement haut !

C’est tellement haut, c’est tellement haut !

Bien trop haut

Voilà, c’est ça, la vie

Toujours faire compliqué quand tout vous semble épanoui

Voilà, c’est ça, ma vie

C’est joli à l’unisson, moi, je rajoute une harmonie

Voilà, je vous ai tout dit et là, ma foi,

C’est bientôt la fin du débat si débat il y a

On s’est rencontrés un beau matin

Entre Nougaro et Chopin

Nous nous sommes pris par la main

Ça faisait partie du destin

Réunis, les bras ouverts, on a dit oui

On a dit oui, oui, oui, oui

Qu’est-ce qu’on pourrait trouver pour la fin

Et qu’est-ce qui rime en «-in»?

Tiens… Par exemple:

Quel grand musicien !

А там за фортепіано, це він, ось той

Я кажу вам, це той, кажу вам, це той

Я вам кажу, це він, це він, я вам кажу

Впевнена, що це він

Відтоді, як я вам кажу, і зараз

Зараз справді досить

Сумніватися у всьому, у всьому, весь час

Я знаю, що говорю

Я завжди говорю те, що маю сказати, навіть якщо

Ви думаєте, що Арнольд — фармацевт

Ні, ні, це не так

Безперечно, він музикант

Скажи мені інакше

Кинь у мене камінь

Тож йдіть до кінця

Побий мене

Ти чуєш, хто грає?

Він може бути позаду вас, ви знали?

Ви це знали!

Toudou... Dou... Це клавіатура

Tou dou dou dou, який він обдарований

Туду... Який він талановитий... Який він талановитий

І я не можу сказати вам достатньо

Він індивід, індивід

Самий впертий, але старанний

Ніколи не п'яний, усі розслаблені

Експромт, але завжди гострий

І так рухався у порятунку

Турлуту ту ту ту ту ту... У порятунку, у порятунок

Коли він віддає честь... Усі зворушилися

У нього очі і волосся

А потім ноги і черевики

Ходити легше, ніж віники

Проведіть пальцем до музики

Дзвінок, бубон, гомін, гарненько

Ніколи не витік

Ніколи не фальшива нота, ніколи не аномалія

Це правда

І поки я думаю про це,

Дозвольте представити вам сер фортепіано

Такий старий, але такий красивий

Ми знайшли його одного чудового ранку

Між фендером і клавесином

Він нічого не знав про долю

Він перетнув нам шлях

Ми обидва з розпростертими обіймами сказали так

Він сказав, що так, але переважно

Не думайте, що він молоток

У його fortissimo

Він просто піаніно

Ні, ні, це не закінчилося...

Будь-ласка Залишся

Хочеш каву чи запіканку?

Мабуть, у мене залишилося трохи без кофеїну

Від крокодила до гороху

Він не жирний

After-ski, автовідповідач

Дві три редиски і кілька квітів

Поговоримо про все, не будемо говорити ні про що

Збожеволіємо, стискаємо кулаки!

Жан-Себастьєн, це чудовий момент у рокі

І це бере вас у литках у щиколотках

Це не підробка!

Ні, ні, ні, ні... Це не фейк

Я так люблю Жана-Себастьєна, що гублюся

Я майже забув гітару...

Як я міг бути проклятим залишити його в шафі?

Чи хороший мисливець мисливець, який вміє полювати без собаки?

Хто мене це колись запитав?

Я вірю, що це була моя сестра

А патати, приємно, тик-тик-тик

Це шалено, тик-тик-тик

Дуже артистично, тик-тик

Поезія, в родині.

Яка смала!

Це триває, це триває, є ще

Там краще, а потім гірше

Воно за тобою переслідує, прилипає до тіла

Це виклик, який хоче моєї смерті

Там мені краще дихати

Це дуже красиво, співати з концертами

Підставити слова непросто

Зайве говорити, що це не подарунок

Усі ці нотатки прокручування

Розгублено за моєю спиною

Це так високо!

Це так високо, це так високо!

занадто високо

Це, це життя

Завжди ускладнюйте, коли здається, що все виконано

Це, це моє життя

Це гарно в унісон, я, я додаю гармонію

Там я тобі все сказав і там моя віра,

Це майже кінець дебатів, якщо дебати є

Ми зустрілися одного чудового ранку

Між Нугаро і Шопеном

Ми взяли один одного за руки

Це було частиною долі

Зібравшись з розпростертими обіймами, ми сказали «так».

Ми сказали так, так, так, так

Що ми могли знайти на кінець

А що римується з «-in»?

Ось... Наприклад:

Який чудовий музикант!