Пленница - Маша и Медведи

Открой мне окно, зайди в эти двери,

Предстань в образе любви.

Скажи мое имя, не дай мне поверить

И стань навсегда моим.

Возьми капли ливня и слей слезы моря,

Создай логово воды.

Начни с новой ноты, согни ключ минора,

Как мою линию судьбы.

Я пленница свободы,

Ты узник светлой тьмы.

Там склоны небосвода,

Где обитаем мы.

Задень небо дланью, земные ладони

За день кругом обойди.

Сожми дрожь желаний, сомни холод молний

И свой свет освободи.

Я пленница свободы,

Ты узник светлой тьмы.

Там склоны небосвода,

Где обитаем мы.

Ты дальше той звезды, выше солнца и луны,

Ты ближе, чем бойцы гибели напрасной.

Ты дальше, чем звезда, выше, чем моя тоска.

Я пленница свободы,

Ты узник светлой тьмы.

Там склоны небосвода,

Где обитаем мы.

Відчини мені вікно, зайди в ці двері,

Уяви в образі кохання.

Скажи моє ім'я, не дай мені повірити

І стань назавжди моїм.

Візьми краплі зливи та злий сльози моря,

Створи лігво води.

Почни з нової ноти, зігни ключ мінору,

Як мою лінію долі.

Я полонянка свободи,

Ти в'язень світлої темряви.

Там схили небосхилу,

Де мешкаємо ми.

Задень небо долонею, земні долоні

За день навколо обійди.

Стисни тремтіння бажань, сумніви холод блискавок

І своє світло звільни.

Я полонянка свободи,

Ти в'язень світлої темряви.

Там схили небосхилу,

Де мешкаємо ми.

Ти далі тієї зірки, вище сонця та місяця,

Ти ближчий, ніж бійці загибелі марної.

Ти далі, ніж зірка, вищий за мою тугу.

Я полонянка свободи,

Ти в'язень світлої темряви.

Там схили небосхилу,

Де мешкаємо ми.