Не жалей - Маша и Медведи

Знаешь, желчь снова

Истекает через мою дверь.

Я скажу слово —

А оно кидается, как зверь.

И кусая острыми зубами нежные места,

Вырывается на волю ненасытная тоска

Не-жа-лей се-бя, моё дитя.

Слышишь, как вместе

Размешались разные слова?

То поют песни

Память, разум, тело и душа.

Голова!

Ты меня пленяешь голосами,

В песне каждой — спор,

И опасным глазом третьим

Смотришь на меня в упор.

Не-жа-лей се-бя, моё дитя.

И кусает острыми зубами,

Вырывается на волю.

Ты меня пленяешь голосами

И опасным глазом третьим смотришь.

Не-жа-лей се-бя.

Знаєш, жовч знову

Випливає через мої двері.

Я скажу слово —

А воно кидається, як звір.

І кусаючи гострими зубами ніжні місця,

Виривається на волю ненаситна туга

Не-жа-лей себе, моє дитя.

Чуєш, як разом

Розмішалися різні слова?

То співають пісні

Пам'ять, розум, тіло і душа.

Голова!

Ти мене полонюєш голосами,

У пісні кожної - суперечка,

І небезпечним оком третім

Дивишся на мені в упор.

Не-жа-лей себе, моє дитя.

І кусає гострими зубами,

Виривається на волю.

Ти мене полонюєш голосами

І небезпечним оком третім дивишся.

Не-жа-лей себе.