Детка - Маша и Медведи

Сколько же нужно раз тебе говорить, детка?

Сколько же нужно раз тебе наступить, детка?

Сколько же нужно жить чтоб себя понять, знаешь ли ты?

Время уходит в форточку словно дым, детка.

Всё, что ещё казалось вчера твоим, детка,

Всё, что ты так хотела с собой забрать-только мечты.

Разве свободу искали мы, детка?

Что бы вновь взяться за старое, детка

Как надоели привычные эти страдания

Создание пустоты.

Пустим бумажного змея мы метко,

Небо послужит нам крайней отметкой,

Нет больше страха потерь, а любовь это ты.

Создание чистоты.

Если ты будешь плакать я ухожу, детка,

Знаешь, я этих жалоб не выношу, детка,

В небе так много звёзд их не сосчитать, времени нет.

Хватит искать вопрос на плохой ответ, детка,

Там где темно и холодно счастья нет, детка,

Лучше смотри туда за горой луна зеркалит свет,

Не даёт забыть нам о солнце.

Разве свободу искали мы, детка?

Что бы вновь взяться за старое, детка

Как надоели привычные эти страдания

Создание пустоты.

Пустим бумажного змея мы метко,

Небо послужит нам крайней отметкой,

Нет больше страха потерь, а любовь это ты.

Создание чистоты.

Скільки потрібно раз тобі говорити, дитинко?

Скільки що потрібно раз тобі наступити, дитинко?

Скільки що потрібно жити, щоб себе зрозуміти, чи знаєш ти?

Час іде в фортку як дим, дитинко.

Все, що ще здавалося вчора твоїм, дитинко,

Все, що ти так хотіла з собою забрати-тільки мрії.

Хіба ми шукали свободу, дитинко?

Щоб знову взятися за старе, дитинко

Як набридли звичні ці страждання

Створення порожнечі.

Пустимо паперового змія ми влучно,

Небо послужить нам крайньою відміткою,

Немає більше страху втрат, а любов це ти.

Створення чистоти.

Якщо ти будеш плакати я іду, дитино,

Знаєш, я цих скарг не виношу, дитинко,

У небі так багато зірок їх не порахувати, часу немає.

Досить шукати питання на погану відповідь, дитинко,

Там де темно і холодно щастя немає, дитинко,

Краще дивись туди за горою місяць дзеркатить світло,

Не дає забути нам про сонце.

Хіба ми шукали свободу, дитинко?

Щоб знову взятися за старе, дитинко

Як набридли звичні ці страждання

Створення порожнечі.

Пустимо паперового змія ми влучно,

Небо послужить нам крайньою відміткою,

Немає більше страху втрат, а любов це ти.

Створення чистоти.