Ветер-менестрель - Марко Поло

То ли небыль, то ли быль,

Время стерло грани в пыль,

Сотни лет бродяга-ветер

По земле ее носил.

Нет на свете старика,

Кто бы знал наверняка,

Где в ней выдумка, где — правда:

Стерли разницу века.

Сказка-ложь, да в ней намек

Притаился между строк, —

Еле-зримое послание

Из исчезнувших эпох.

Кто послание то прочтет,

Мудрость предков обретет,

Если всю легенду эту

По крупицам соберет!

Припев:

Эй, ветер, вей, да сильней —

Струн, менестрель, не жалей.

Тайну страннику поверь,

Приоткрой в былое дверь,

Не тая, да не скрывая

В песне слов острее стрел!

Время, поумерь свой пыл,

Я еще не исходил сто дорог,

И сто историй в свое

Сердце не пустил,

Нет покоя мне с такой

Вечно молодой душой,

Да и ноги, слава Богу,

Не торопятся домой!

Припев:

Эй, ветер, вей, да сильней —

Струн, менестрель, не жалей.

Тайну страннику поверь,

Приоткрой в былое дверь,

Не тая, да не скрывая

В песне слов острее стрел!

Эй, ветер, вей, да сильней —

Струн, менестрель, не жалей.

Тайну страннику поверь,

Приоткрой в былое дверь,

Не тая, да не скрывая

В песне слов острее стрел!

То лі небиль, то ли биль,

Час стерло грані в пил,

Сотні років бродяга-вітер

По землі її носив.

Немає на світі старого,

Хто би знав напевно,

Де в ній вигадка, де — правда:

Стерли різницю століття.

Казка-брехня, так в ній натяк

Причаївся між рядками,—

Єле-зриме послання

З зниклих епох.

Хто послання то прочитає,

Мудрість предків набуде,

Якщо всю цю легенду

За крупицями збере!

Приспів:

Гей, вітер, вей, так сильніше —

Струн, менестріль, не жалів.

Таємницю мандрівнику повір,

Відкрий у колишні двері,

Не та, так не приховуючи

У пісні слів гостріше стріл!

Час, поміряй свій запал,

Я ще не виходив сто доріг,

І сто історій у своє

Серце не пустив,

Немає спокою мені з такою

Вічно молодою душею,

Так і ноги, слава Богу,

Не поспішають додому!

Приспів:

Гей, вітер, вей, так сильніше —

Струн, менестріль, не жалів.

Таємницю мандрівнику повір,

Відкрий у колишні двері,

Не та, так не приховуючи

У пісні слів гостріше стріл!

Гей, вітер, вей, так сильніше —

Струн, менестріль, не жалів.

Таємницю мандрівнику повір,

Відкрий у колишні двері,

Не та, так не приховуючи

У пісні слів гостріше стріл!