We Are Good - Marketa Irglova

Early morning, rising with the sun

Resting where the sky meets the earth

Feeling the fired rays of sunlight reach into my soul

Where they reinstate the sense of my own self-worth

If you’re not good, you’re bad — that’s far too black and white

Behold the glorious sun in all it’s radiance bright

It too at times is obscured by the thick blue veil of night

Still the moon and all the stars continue to reflect its light

And so it is that we are good

Though we do not always do as we should

We loose track of right and wrong

And we’re not always standing strong

But still, don’t you want to believe

In things that eyes do not perceive

Like our light shining from within

That in a battle with our darkness can win

The gates of heaven open up before me

As my heart is given wings and flies

Leaving all pretense behind, everything is crystal clear

Even the worry of uncertainty subsides

They say the time will come for us to be reborn

Into the newness of unity that has been torn

Into duality, into: «It's us against them.»

It’s from that place of fear that all our conflicts stem

We’re almost there, but not yet, still — the stage is set

For the play we may enact according to our contract

That we made both and I with everybody in our home up high

To awaken from our deep and long undisturbed though hardly peaceful sleep

If to look is to know the grace which you bestow

Upon those that you would raise

Into a kind and loving gaze

Then to look is to see everyone as good as they can be

Рано вранці, встаючи разом із сонцем

Відпочинок там, де небо зустрічається із землею

Відчуваючи, як запалені промені сонячного світла проникають у мою душу

Де вони відновлюють відчуття моєї власної гідності

Якщо ти не хороший, ти поганий — це занадто чорно-біле

Подивіться на чудове сонце в усьому його яскравому сяйві

Його інколи закриває товста блакитна пелена ночі

Місяць і всі зірки продовжують відбивати його світло

І тому це що ми гарні

Хоча ми не завжди робимо так як треба

Ми втрачаємо зв’язок із правильним і неправильним

І ми не завжди сильні

Але все одно ви не хочете вірити

У речах, які очі не сприймають

Як наше світло, що світить зсередини

Що в битві з нашою темрявою можна перемогти

Переді мною відкриваються небесні ворота

Як моєму серцю дані крила й летить

Залишивши позаду всі притвори, усе кристально чисто

Навіть тривога невизначеності вщухає

Кажуть, прийде час для нас відродитися

У новизну розірваної єдності

У подвійність, у: «Це ми проти них».

Саме з цього страху походять усі наші конфлікти

Ми майже на місці, але ще не все – сцена готова

Для вистави, яку ми можемо розіграти відповідно до нашого контракту

Що ми й обидва, і я з усіма в нашому домі на високому рівні

Щоб прокинутися від нашого глибокого і довгого безтурботного, хоча й навряд чи спокійного сну

Якщо подивитися — це знати благодать, яку ви даруєте

На тих, що ви б підняли

У добрий і люблячий погляд

Тоді подивитися — це побачити всіх такими гарними , як вони можуть бути