Time Immemorial - Marketa Irglova

Wounded soldier, rest a while

In this hosue you’re safe from harm

Let the war fight itself

Don’t be alarmed

Though I wear a uniform of your army’s enemy

I am no enemy to you

We didn’t start this war, or the one before

All we’ve ever wanted was to love in peace

War is the mindset of those threatened by the thought

Of losing power, and control, don’t you see

We have been our worst enemy

But you and I have minds of our own

We can choose to disengange

From the collective misperception

Of the kind of war that’s being waged here

We’re living in fear

Life, like the stream running through

The many hills and plaines of landscape you

To meet the greater body of the sea

There, not diminished but built upon

It returns itself to where it came from

So can it be with you and me

We are the heart and soul of our greater whole

All we’ve ever wanted was to come home to ourselves

Since time immemorial there’s been conflict and war

Each new one greater than the one before

Don’t you see we have been our sole enemy?

But you and I can break the circle

We don’t have to feed the flames

Pointing fingers, blaming others

We are all to blame around here

For living in fear

Поранений солдат, відпочиньте трохи

У цьому будинку ви в безпеці

Нехай війна сама бореться

Не хвилюйтеся

Хоча я ношу уніформу ворога вашої армії

Я вам не ворог

Ми не розпочинали цю війну чи попередню

Все, чого ми коли-небудь хотіли, — це любити в мирі

Війна — це мислення тих, кому загрожує дума

Ви не бачите втрати влади та контролю

Ми були нашим найлютішим ворогом

Але ми з вами маємо власні думки

Ми можемо роз’єднатися

Від колективного помилкового сприйняття

Про війну, яка тут ведеться

Ми живемо в страху

Життя, як потік

Численні пагорби й рівнини краєвиду

Щоб зустрітися з більшою частиною моря

Там не зменшено, а надбудоване

Він само повертається туди звідки прийшов

Так може бути з тобою і мною

Ми — серце й душа нашого більшого цілого

Все, чого ми коли-небудь хотіли, — це повернутися додому

З незапам'ятних часів тут йдуть конфлікти і війни

Кожен новий більший за попередній

Хіба ви не бачите, що ми були нашим єдиним ворогом?

Але ми з вами можемо розірвати коло

Нам не потрібно підживлювати полум’я

Вказувати пальцем, звинувачувати інших

Тут ми всі винні

За те, що живеш у страху