Bube - Nensi

Urlaš.

Gledam te.

Ne vidiš.

Predam se:

Preda se ređam sve nerede pređašnje

Bum.

Puklo je.

Tu.

I sad

Nas dvoje, naš plan, naš raj.

Kraj

I stan je još manji no juče.

Vazduh

Težak od reči i srdžbe.

Barut

Cilja sa usne na duše.

Zalud

Sa ivice crne rupe paljbu

Rečetina rafalno rasipaš.

Raštiman glas

Kojim zazivaš spas je laž.

Ja znam

Ti ne.

Ti bi još.

Ti bi nož.

Ti bi snoš

Ti bi sve.

K’o da treba.

K’o da sme

De, vređaj me, prazni se, radi šta moraš

Ali uvrede su ćorak kad je «volim te» psovka

Ova veza je omča, a ne možeš da je pustiš

Pa voliš i mrziš i osobu crpiš.

Trpiš

Refren (Nensi):

Žderimo glave jedno drugome još

Zarij mi zube k’o sto smo vežbali i

Srču srca gazi mi bos

Jebimo mater jedno drugome još

(Marčelo)

A posle kresa, posle pljuge — ove čupre biće glupe

Sve je super, ljudi vole to da glume

Vole da vole se svom snagom mržnje

Sub-Zero-vim dodirom i pogledom Meduze

Rutom rutine smo jaki…

Hajde, grli me, deri se, ljubi me, plači

Pa ću ja.

Pa ćeš ti.

Onda oboje.

Pa će mir

Jutro.

Novi dan.

I stari mi

Nisu li ljudi k’o bube?

One crvene, male, što čudno se pare

Što tripuju par kad veže ih strast

Dupetima spojene, ne znaju šta

I kud, jer jedna kada krene druga hoda unatraške

I neće da se puste, k’o da žele da pate

Nikad zajedno napred.

E to smo mi

Uvek naopačke

I prizivam slike kad bejasmo ljudi

Al' sve što tu čuči su pikseli mrtvi

Smrvi me — ćutim, priličim smrti

Ova ljubav je mrtva

Umukni

Outro:

Milenko (Petar Božović) iz filma «Čekaj me, ja sigurno neću doći»

(Miroslav Momčilović, 2009)

Вий.

я дивлюся на тебе.

Ви не бачите.

Я здаюся:

Переді мною вишикувалися всі бунти минулого

Бум.

Він зламався.

Тут.

І зараз

Ми вдвох, наш план, наш рай.

Кінець

А квартира ще менша, ніж учора.

Повітря

Важкий від слів і гніву.

Порох

Цілиться від уст до душі.

Марно

Вогонь з краю чорної діри

Ви псуєте річку поривом.

Голос Растимана

Кому ти закликаєшся до спасіння – це брехня.

я знаю

Ви ні.

Ви б все одно.

Ви б хотіли ножа.

Ви б займалися сексом

Ти б зробив що завгодно.

Як і має бути.

Наче ми були

Так, ображай мене, пустися, роби, що маєш

Але образи — це глухий кут, коли «я люблю тебе» — це прокляття

Цей зв’язок — петля, і ви не можете її відпустити

Так ти любиш і ненавидиш і малюєш людину.

Ти страждаєш

Приспів (Ненсі):

Ми досі їмо один одного голови

Чищу зуби, як ми вправлялися

Моє серце топчеться босоніж

Ебать один одного мати ще

(Марчелло)

А після багаття, після коси — ці чашки будуть дурні

Все чудово, людям подобається грати

Їм подобається любити один одного з усією силою ненависті

Дотик Саб-Зіро і погляд Медузи

За рутиною ми сильні…

Давай, обійми мене, кричи, поцілуй мене, плач

Так і я буду.

Ви також будете.

Тоді обидва.

Так буде і мир

Ранок.

Новий день.

І старий я

Хіба люди не схожі на жуків?

Червоні, маленькі, що дивно парять

Що змушує пару подорожувати, коли їх пов’язує пристрасть

Дупи, вони не знають що

А де, бо коли один йде, інший йде задом

І не відпускають, ніби хочуть страждати

Ніколи не вперед разом.

Це ми

Завжди догори ногами

І я викликаю образи, коли ми були людьми

Але все, що присідає там, є мертвими пікселями

Розчави мене - мовчу, схожу на смерть

Ця любов мертва

Замовкни

Інший:

Міленко (Петар Божович) з фільму "Жди мене, я точно не прийду"

(Мирослав Момчилович, 2009)