Pas à moi - Madame Monsieur, Chilla

J’avoue qu’c’est pas c’qu’on raconte aux p’tites filles, sur la vie à deux

On a beau s’connaître, on est malhabile parfois malheureux

Et ça s’embrasse, et ça s’enlace, un mot de travers on s’embrouille

Y a toujours des fleurs posées sur la table basse mais le sol est jonché de

douille

On se déchaîne et ça dégaine

C’est vrai qu’on est imbattable, sommes entourés de coupable, par l’amour et la

violence

La mauvaise graine a sa rengaine, elle mord toujours à l’hameçon,

elle retient pas la leçon

Y a pas de bleu mais dans nos yeux y a pourtant des cicatrices

Tu crois pas qu’on vaut mieux, qu’on pourrait baisser la garde un peu

Pas à moi, pas à nous, on ne va pas compter les coups

Pas à moi, pas à nous, jusqu'à mettre l’autre à genoux

Pas à moi, pas à nous, en voulant la guerre on risque tout

Pas à moi, pas à nous, ouvre-moi, parlons-nous

Ça fait des années qu’on s’aime à toute heure, le jour et la nuit

Quand on s’enlace je ressens la douleur, sur toi je m’appuie

On se construit, on se déchire, notre avenir on le dessine

C’est vrai les jours où tu m’ignores, je disparais, la fin j’veux pas l’imaginer

On se dit tout, quand ça détonne

Dans une manière dissidente, on se tarde dans le silence, l’embrouille est

insignifiante

J’fais demi-tour, toi tu t'étonnes

T’aimer c’est une évidence, dois-t-on rester vigilant?

L’amour est intimidant

Nous c’est sérieux, ça vient du cœur, difficile de lâcher prise

On apprend à s’apprivoiser, loin des histoires d’amour parfaites

Pas à moi, pas à nous, on ne va pas compter les coups

Pas à moi, pas à nous, jusqu'à mettre l’autre à genoux

Pas à moi, pas à nous, en voulant la guerre on risque tout

Pas à moi, pas à nous, ouvre-moi, parlons-nous

Pas à moi, pas à nous

Pas à moi, pas à nous

Pas à moi, pas à nous

Pas à moi, pas à nous

Pas à moi, pas à nous

Pas à moi, pas à nous

Зізнаюся, це не те, що ми говоримо маленьким дівчаткам, про спільне життя

Ми добре знаємо один одного, ми незграбні часом нещасні

І це цілування, і це обійми, неправильне слово, яке ми плутаємо

На журнальному столику все ще лежать квіти, але підлога завалена

розетка

Ми дикі, і це притягує

Це правда, що ми неперевершені, нас оточують винні, любов і

насильство

Погане насіння має свою крилану фразу, воно завжди клює приманку,

вона не засвоює урок

Синців немає, але в наших очах є шрами

Чи вам не здається, що ми кращі, що ми могли б трохи ослабити пильність

Не мої, не наші, ударів рахувати не будемо

Ні мені, ні нам, поки не поставить інших на коліна

Не моє, не наше, бажаючи війни, ми ризикуємо всім

Не моє, не ми, відкрийся, поговоримо

Минули роки, як ми любимо один одного в будь-який час, вдень і вночі

Коли ми обіймаємось, я відчуваю біль, на тебе я спираюся

Ми будуємо, рвемо, наше майбутнє ми проектуємо

Це правда дні, коли ти ігноруєш мене, я зникаю, кінця, якого я не хочу уявляти

Ми все розповідаємо один одному, коли щось йде не так

У незгодній манері один мовчки мовчки, замішання

незначний

Я обертаюся, ти здивований

Любити вас очевидна, ми повинні залишатися пильними?

любов лякає

Ми серйозні, це йде від серця, важко відпустити

Ми вчимося приборкати один одного, далекі від ідеальних історій кохання

Не мої, не наші, ударів рахувати не будемо

Ні мені, ні нам, поки не поставить інших на коліна

Не моє, не наше, бажаючи війни, ми ризикуємо всім

Не моє, не ми, відкрийся, поговоримо

Не моє, не ми

Не моє, не ми

Не моє, не ми

Не моє, не ми

Не моє, не ми

Не моє, не ми