Tamburu Yokuştan - Mabel Matiz

Tam da kendimi görmekten yorulmuşken

Sırları döküldü bir bir

Öfkesi bal aynaların

Ruhumun çöplüğünden sen diye çıkardıklarım

Şimdi yırtık bir kefen

Soy beni diye bağırıyorlar

Ceplerimde cetveller

Hatıralar iletkenler

Kese biçe bir şarkı tutturdum ki

Kalmadı bitti bak meyler

Yine fır dönüyor bu detaylar

Gire çıka yaraları kuruttum ama

Kamburum doğuştan

Ama kamburum doğuştan

Ama kamburum inanma istersen

Dönüyorum ah dönüyorum dönmedolabımda idareten

Açıları keçileri kaçıra kaçıra bi' hoş oldum

Sapıyorum da, sapı kimin bu, asılı kesili meydanların

Kaçacağım deliğime bir harala gürele bulunca

Tam da kendimi görmekten yorulmuşken

Sırları döküldü bir bir

Öfkesi bal aynaların

Ruhumun çöplüğünden sen diye çıkardıklarım

Şimdi yırtık bir kefen

Soy beni diye bağırıyorlar

Ceplerimde cetveller

Hatıralar iletkenler

Kese biçe bir şarkı tutturdum ki

Kalmadı bitti bak meyler

Yine fır dönüyor bu detaylar

Gire çıka yaraları kuruttum ama

Kamburum doğuştan

Ama kamburum doğuştan

Ama kamburum inanma istersen

Dönüyorum ah dönüyorum dönmedolabımda idareten (bir şey var)

Açıları keçileri kaçıra kaçıra bi' hoş oldum (bir yerlerde)

Sapıyorum da, sapı kimin bu, asılı kesili meydanların (kalbim aç)

Kaçacağım deliğime bir harala gürele bulunca (tezahürlerde)

Просто коли я втомився бачити себе

Таємниці розливались одна за одною

Гнів медових дзеркал

Що я виніс із сміття своєї душі для тебе

Тепер розірваний саван

Вони кричать "роздягні мене"

Лінійки в моїх кишенях

Спогади – провідники

Я зробив пісню в мішку

Все закінчилося, подивися, Мейлер

Ці деталі знову обертаються

Я вийшов і висушив рани, але

Мій горб вроджений

Але народжується мій горб

Але мій горбань, якщо хочеш вірити

Я повертаюся о, я повертаюся з адміністрації на своєму оглядовому колесі

Мені було приємно пропустити ракурси

Я збиваюсь, чия ручка така, висячі квадрати

Я втечу, коли знайду рев у своїй норі

Просто коли я втомився бачити себе

Таємниці розливались одна за одною

Гнів медових дзеркал

Що я виніс із сміття своєї душі для тебе

Тепер розірваний саван

Вони кричать "роздягні мене"

Лінійки в моїх кишенях

Спогади – провідники

Я зробив пісню в мішку

Все закінчилося, подивися, Мейлер

Ці деталі знову обертаються

Я вийшов і висушив рани, але

Мій горб вроджений

Але народжується мій горб

Але мій горбань, якщо хочеш вірити

Я повертаюся, о, я повертаюся на своєму колесі огляду (щось є)

Мені було приємно сумувати за ракурсами (десь)

Я відхиляюсь, чий це ствол, від висячих квадратів (моє серце голодне)

Я втечу, коли знайду рев у своїй норі (в проявах)